Про ситуацію щодо ембріонів померлого подружжя Кузьменків
Пара Олександр і Анастасія Кузьменки планували стати батьками за допомогою репродуктивних технологій. В результаті їм вдалося отримати шість ембріонів, проте завагітніти жінці не судилося. Спершу чоловік Анастасії помер, а згодом Центральний районний суд міста Дніпро ухвалив рішення, яке зобов’язує вдову передати три ембріони її свекрам. Батьки чоловіка мають намір скористатися сурогатним материнством, щоб продовжити свій рід.
За словами 32-річної вдови, після смерті чоловіка, який пішов із життя через неспецифічний виразковий коліт, вона уникала обговорень материнства через свій емоційний стан. Тим не менш, батьки покійного наполягали на якнайшвидшому завершенні процедури екстракорпорального запліднення та народженні онуків. У разі відмови вони звернулися до суду.
На судовому розгляді адвокати Тетяни та Володимира Кузьменків наголосили, що ембріони належать до спадщини їхнього сина. Оскільки невістка відмовилася від спадку, то, за логікою представників батьків, саме вони мають отримати право на ембріони.
Суддя ухвалив, що батьки померлого мають право отримати трьох дітей — двох дівчаток і хлопчика. Відповідно до постанови, подружжя, котре є немолодим, зможе вдаватись до сурогатного материнства та офіційно зареєструвати народжених дітей як своїх.
Захисниця Анастасії Кузьменко, адвокатка Людмила Кириленко, наполягає, що ембріони не можуть бути спадковим майном і планує подавати апеляцію, а також звертатись до Європейського суду з прав людини. У коментарі новинній агенції ТСН вдова зазначила: «Мої діти ще ненароджені, але вже два роки перебувають під арештом».
Рішення суду: юридичний аспект
У тексті постанови суддя Єдаменко прирівнює ембріони до майнових прав, наголошуючи, що в Україні досі відсутнє чітке законодавче регулювання статусу ембріонів. Він додав, що в січні 2025 року урядом ухвалена постанова, яка визначає коло осіб, що мають право розпоряджатися репродуктивними матеріалами після смерті донора, проте ця норма не дозволила повністю задовольнити позов батьків покійного.
В документі зазначається: «Керуючись принципом справедливості та враховуючи необхідність забезпечення рівності і збалансованості прав і законних інтересів позивачів як єдиних спадкоємців після смерті сина, обґрунтованим та законним є задовольнити позов частково, а саме в частині передачі їм кількості кріоконсервованих ембріонів для подальшого використання в штучному заплідненні».
Оцінка юридичної спільноти
Відомий український юрист, адвокатка Юля Дузь висловила у своєму Instagram критику на адресу рішення суду, назвавши його сумнівним. Вона впевнена, що у наступних судових інстанціях це рішення буде визнано неправомірним.
Зокрема, вона констатувала, що суд порушив права вдови, визнавши ембріони «об’єктом цивільного права», що фактично допускає їх передачу у спадок. Адвокатка додала, що це може призвести до появи нових видів спадкових спорів і конфліктів між родичами й вдовами чи вдівцями щодо долі ембріонів.
З її слів, такі рішення можуть спричинити використання ембріонів без прижиттєвої згоди донора, тиск на клініки, що здійснюють допоміжні репродуктивні технології, а також застосування ембріонів всупереч волі біологічних батьків.
Таким чином, випадок родини Кузьменків підняв низку важливих питання про юридичний статус ембріонів і права на їх використання після смерті донора, а також впровадження відповідних законодавчих механізмів для регулювання таких ситуацій.
