Унікальна подія для Естонії та її невеликої католицької громади відбулася в суботу на площі Свободи у Талліні — беатифікаційна Меса архієпископа Едуарда Профітліха SJ (1890–1942). Цей крок став історичним: Профітліх — перший естонець, якого Католицька церква проголосила блаженним.
Єпископ Таллінна Філіпп Журдан охарактеризував цей день як великий дар не лише для католицької спільноти Естонії, а й для всієї католицької Церкви та естонського суспільства. Він підкреслив: «Вірність Христу архієпископа Профітліха та його любов до Естонії, яка тривала до його мученицької смерті, є живим прикладом надії, мужності й любові для всіх християн».
Початково беатифікація мала відбутися 17 травня поточного року, проте урочистість було відкладено через смерть Папи Франциска та обрання Папи Лева XIV.
Церемонію очолив кардинал Крістоф Шенборн із Відня як посланець Папи. Спільне служіння здійснили:
1. Кардинал Станіслав Дзівіш із Кракова;
2. Архієпископ Георг Гензвайн, Апостольський нунцій у Балтійських країнах;
3. Єпископ Таллінна Філіпп Журдан;
4. Єпископ Тріра Штефан Акерманн.
Месу супроводжував хор Собору святих Петра і Павла в Талліні під керівництвом Пілле Райтмаа.
### Хто такий архієпископ Едуард Профітліх?
Народившись у Німеччині, Едуард Профітліх у 1930-х роках переїхав до незалежної Естонії. Він прийняв естонське громадянство та обійняв посаду апостольського адміністратора країни, згодом став архієпископом. Незважаючи на своє іноземне походження, його називали «естонцем за кров’ю, яку він пролив».
Після першої радянської окупації 1940 року архієпископ Профітліх залишився в Естонії, відмовившись емігрувати. Через рік радянські органи заарештували його, звинувативши в агентурній діяльності на користь Ватикану. У 1942 році він помер у в’язниці міста Кіров у Росії, залишившись вірним Церкві до останнього подиху.
На думку нинішнього очільника католицької церкви Естонії, єпископа Філіппа Журдана, мученицька смерть Профітліха — це сильне свідчення віри, мужності та любові, які не мають кордонів ні за національністю, ні за мовою, ні за політичними переконаннями.
За словами єпископа Журдана, архієпископ «обрав справді розділити трагічну долю десятків тисяч естонців, депортованих і загиблих у радянських таборах примусової праці». Він резюмував: «Можна сказати, що він був естонцем не за кров’ю, яку отримав у спадок, а за тією кров’ю, яку пролив».
Наразі в капітульній залі домініканського монастиря в Талліні триває безперервне читання імен 22 600 естонців — жертв комуністичного режиму. Ця акція продовжуватиметься з сьогоднішнього дня до завтра.
У неділю, 7 вересня, у соборі святих Петра і Павла буде відправлено дві пам’ятні меси.
