До однієї з теплоелектростанцій ДТЕК Енерго приїхала делегація з Естонії – представники профільного міністерства та керівники енергокомпаній країни. Гостям показали те, чого не вивчиш за документами: як станція працює під обстрілами, чим і як прикривають критичне обладнання, що роблять ремонтні бригади в перші години після удару.
Ще кілька років тому подібні сценарії існували в європейських країнах хіба що на папері, у планах кризового реагування. Масовані ракетні й дронові атаки, аварійні відключення, ремонт під загрозою повторного прильоту – для українських енергетиків це щоденна робота. Саме тому їхній досвід зараз і вивчають партнери.
Що показали делегації
Робота станції під тривогою
Основою візиту став практичний бік справи. Естонцям показали роботу персоналу й ремонтних бригад, систему фізичного захисту ключових вузлів, а також те, як узагалі організувати виробничий процес, коли наступна тривога може початися через п’ятнадцять хвилин. Мова йшла не про окремі захисні конструкції, а про весь порядок дій підприємства.
Перелік напрямів
З чим знайомили гостей:
- фізичний захист критичного обладнання;
- організація роботи персоналу під час повітряних тривог;
- швидке визначення масштабу пошкоджень після удару;
- аварійні та відновлювальні роботи;
- технічні рішення, розроблені вже в умовах війни.
Для європейських компаній така конкретика цінна тим, що стійкість критичної інфраструктури дедалі частіше входить до питань національної безпеки, а не лише до галузевих регламентів.
Понад 230 атак на теплоелектростанції ДТЕК
Цифри пояснюють контекст краще за будь-які формулювання. Від початку повномасштабного вторгнення теплоелектростанції компанії атакували понад 230 разів.
У 2026 році удари не припинилися. 8 вересня після кількох хвиль атак одна з ТЕС зупинила виробництво електроенергії через серйозні пошкодження обладнання – персонал тоді не постраждав, ремонтні бригади вийшли на об’єкт одразу після відбою. Схожа ситуація склалася 18 серпня, коли ще одна станція повністю припинила генерацію.
За таких умов відновлення перетворилося на безперервний цикл. Одне обладнання ремонтують, інше замінюють, третє додатково захищають – і все це з розрахунком на наступний приліт.
Станції запускали з нуля 68 разів
Повернути пошкоджену ТЕС у роботу складніше, ніж здається збоку. Лише за один надскладний опалювальний сезон енергетики ДТЕК Енерго 17 разів запускали теплоелектростанції фактично з нуля після обстрілів. Від початку повномасштабної війни таких запусків набралося 68.
За кожною цифрою стоїть однаковий обсяг роботи: обстеження пошкодженого обладнання, розчищення завалів, пошук деталей, які часто вже не виробляють, ремонт енергоблоків і поетапне повернення генерації. Розпочати можна тільки тоді, коли дозволить безпекова ситуація і відповідні служби пустять фахівців на об’єкт.
Мережі: сотні тисяч домівок за тиждень
Під удари потрапляють не лише великі станції. Регулярними цілями стають підстанції, високовольтні лінії, розподільчі мережі, виробничі майданчики та навіть автомобілі аварійних бригад.
Травнева атака на Київ у 2026 році пошкодила трансформаторну підстанцію, високовольтну лінію, виробничий майданчик і 29 одиниць спецтехніки ДТЕК – аварійні машини, екскаватори, навантажувачі. Техніку доводиться відновлювати паралельно з мережами, які вона обслуговує.
Обсяги ремонтів вимірюються сотнями тисяч абонентів. Лише за тиждень із 7 до 13 вересня 2026 року оператори систем розподілу ДТЕК повернули світло жителям 250 населених пунктів, загалом понад 560 тисячам родин у чотирьох областях. Серпень вийшов ще масштабнішим: електропостачання повністю або частково відновили майже для 4,5 млн домівок у більш ніж 2200 населених пунктах.
Досвід, накопичений ще до 2022 року
Тиск на українську енергетику почався задовго до ракетних ударів. Грудень 2015 року став переломним: масштабна кібератака на електророзподільні компанії залишила без світла близько 225 тисяч споживачів. Згодом американські та британські структури пов’язали цю операцію з російськими державними кіберугрупованнями.
Наступного року мережу атакували знову, цього разу із застосуванням спеціалізованого шкідливого ПЗ. Після лютого 2022-го характер загрози змінився принципово — до кібероперацій додалися систематичні ракетні та дронові удари по генерації й мережах.
Через це українська модель енергетичної стійкості складається одразу з кількох шарів: кібербезпека, фізичний захист обладнання, резервні схеми живлення, укомплектовані ремонтні бригади та постійний ремонт того, що вже пошкоджено.
Чому це цікаво Естонії
Візит вписується у ширшу дискусію в країнах Балтії про енергетичну безпеку. Естонські компанії останнім часом активніше співпрацюють із сусідами по регіону саме в питаннях захисту критичної інфраструктури та стійкості енергосистем.
Країні, що межує з Росією, український кейс дає не теоретичну модель, а перевірені сценарії: що конкретно відбувається зі станцією після влучання, як утримати персонал на робочих місцях, які об’єкти прикривати першими, за скільки годин реально повернути живлення споживачам.
Ці знання українські енергетики накопичують у режимі реального часу. Частина рішень, які тепер демонструють європейським колегам, з’явилася після перших атак і встигла кілька разів змінитися разом із тактикою ударів – від фізичного захисту ТЕС до організації аварійних ремонтів. Саме вони й стали центральною темою зустрічі.
