Європейські лідери зібралися в Копенгагені в середу, щоб висловити «широку підтримку» пропозиціям щодо активізації розробки технологій безпілотних літальних апаратів та засобів протидії дронам, а також використання заморожених російських активів для надання позик Україні.
Президент Європейської Ради Антоніу Кошта повідомив журналістам після неформальної зустрічі в данській столиці, що учасники заходу загалом підтримали ключові пріоритетні проєкти, які посилять безпеку Європи. Серед таких проєктів він назвав:
1. Європейський протидроновий кордон.
2. Східний фланг – моніторингову систему.
Перед зустріччю, що відбулася на тлі серії порушень повітряного простору в Польщі, Естонії, Румунії та Данії, Європейська Комісія оприлюднила так званий Scoping Paper, де було викладено низку проєктів, яким необхідно надати фінансування та терміново реалізувати. Ці ініціативи включають:
– Європейський протидроновий кордон.
– Східний фланг – систему моніторингу.
– Повітряний оборонний щит.
– Космічний оборонний щит.
Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен, яка приймала європейських колег, також повідомила про «широку підтримку» пропозицій Комісії. Вона підкреслила необхідність зміцнити виробництво безпілотників і засобів протидії їм, зокрема, створити європейську мережу, здатну виявляти й нейтралізувати повітряні загрози ззовні. Така екосистема має стимулювати розробку передових рішень у сфері безпілотної авіації, орієнтованих на досвід, який уже набуло Україна.
Водночас Фредеріксен запевнила, що в питанні розгортання цих ініціатив немає «конфлікту між сходом і заходом», хоча переваги від них здебільшого можуть відчути країни східного флангу, які географічно ближчі до Росії.
Голова Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн вказала, що порушення повітряного простору є складовою гібридної війни і вимагають сильної, рішучої відповіді з боку Європи. За її словами, важливо забезпечити найпотужніше стримування у великому масштабі та з максимальною швидкістю, адже збереження миру завжди залишалося ключовим завданням Європейського Союзу.
У найближчі два тижні Єврокомісія планує представити дорожню карту оборонної політики, яка стане логічним продовженням обговорень лідерами та визначить цілі щодо нарощування оборонних можливостей із перспективою ухвалення рішень на офіційному саміті пізніше цього місяця.
### Бельгійські сумніви
У Копенгагені лідери також торкнулися теми посилення фінансової та військової допомоги Україні, розглядаючи це як невід’ємну складову безпеки Європи. Прем’єрка Данії наголосила:
– «Ми багато говоримо про гарантії безпеки для України, але насправді все навпаки: Україна сьогодні є гарантією безпеки для Європи. Наша підтримка України — це прямі інвестиції у нашу власну безпеку.»
Під час дискусії 27 глав держав і урядів обговорювали й сміливу ініціативу Комісії щодо випуску €140 мільярдів позики на користь Києва, яка має базуватися на заморожених доходах Росії, що зберігаються переважно в Euroclear — центральному депозитарії цінних паперів зі штаб-квартирою в Брюсселі.
Позика планується надаватися поступово з урахуванням певних умов. Україна буде зобов’язана погасити її лише після того, як Москва погодиться відшкодувати завдані збитки. Саме тому вона отримала назву «Позика на відшкодування збитків». Найпершим кроком буде повернення коштів Euroclear, після чого Euroclear погасить претензії Росії, замкнувши фінансовий ланцюг.
Попри загальну підтримку плану, він викликав спротив прем’єр-міністра Бельгії Барта Де Вевера. Під час обговорення він висловив юридичні та технічні застереження, не зробивши при цьому заяв для преси після прибуття на зустріч.
Головне занепокоєння бельгійської сторони полягає у керуванні ризиками: як у разі проблем, неплатоспроможності або судових позовів у межах блоку будуть розподілятися відповідальність, щоб не залишити країну-господаря Euroclear фактично без підтримки.
По завершенню наради фон дер Ляєн намагалася заспокоїти сумніви Де Вевера, наголосивши:
– «Абсолютно зрозуміло, що Бельгія не може нести ризики самостійно, тому відповідальність повинна бути розподілена між усіма членами Союзу.»
– Вона також повторила, що «активи не будуть арештовані», а претензія залишається виключно російською.
