Неперервні атаки реактивних “шахедів” у Києві: що відбувається в столиці?
У Києві вже п’ятий день поспіль лунають майже безперервні повітряні тривоги через чергові удари реактивних дронів “шахедів”. Від початку нічної атаки 26 серпня місто фактично живе у режимі оборони: звуки сирен лунають з перервами лише на 20-40 хвилин, після чого знову піднімається загроза нових ударів. 30 серпня упродовж усього дня та вечора у повітрі було чути роботу систем протиповітряної оборони.
Особливості нової тактики Росії
Раніше Рада національної безпеки і оборони України визначила цю стратегію як спеціальну спробу паралізувати життя у столиці. Здебільшого складність полягає у швидкості та висоті польоту дронів: звичайні перехоплювачі не можуть впоратися з такими цілями. Всього 30 серпня Київ прокинувся на дев’ять чергових повітряних тривог — від опівночі і майже до вечора.
Близько опівдня у Печерському районі було зафіксовано падіння уламків на території житлового комплексу. Інформація про пошкодження та постраждалих наразі уточнюється, проте вже відомо про двох постраждалих у столиці за неділю. Ще двоє людей отримали поранення на Київщині, яка теж зіткнулася з інтенсивними атаками реактивних дронів.
Людські втрати та наслідки
Напередодні трагічний удар стався через атаку дрона в Києві — загинула дворічна дитина, а ще восьмеро людей отримали поранення. Також 28 серпня, внаслідок влучання в військовий склад у селі Мила неподалік Києва, загинули 38 осіб. Зараз там тривають роботи з гасіння пожежі, а населений пункт огорнутий густим димом і запахом паленого.
- Через вибухи тимчасово перекривали Житомирську трасу.
- Пожежникам вдалося відновити рух трасою після обіду.
- Понад півсотні людей отримали поранення.
Що каже президент та послужний список атак?
Вранці 30 серпня Володимир Зеленський офіційно повідомив, що за останній тиждень по Україні було випущено майже 2000 ударних дронів, понад 1600 авіабомб, а також 31 ракету різного типу, у тому числі північнокорейську балістичну. За словами глави держави, більшість повітряних тривог у Києві та інших регіонах пов’язана саме із застосуванням реактивних “шахедів”.
Ввечері того ж дня президент підкреслив, що нинішня тактика ворога спрямована на виснаження оборонних сил України:
- За чотири дні збито майже 1500 дронів усіх типів.
- З них близько 800 — реактивних “шахедів”.
- Найскладніше збити саме ці реактивні дрони; наразі основним засобом оборони є бойова авіація.
В Україні тривають роботи над створенням дронів-перехоплювачів, потрібних для ефективної боротьби з реактивними безпілотниками. Уже чотири компанії задіяні в розробках, хоча найбільш вдала техніка поки що представлена лише однією з них.
Звідки беруться реактивні “шахеди”?
Радник президента Сергій Бескрестнов (Флеш) поділився вражаючими цифрами: “Минулого місяця по Україні було випущено приблизно 1500 таких дронів, а цього місяця вже понад 2500”. Він зауважив, що ці реактивні “шахеди” буквально злітають із заводу, що підтверджує масовість їхнього виробництва.
Ці дрони летять у Київ складним маршрутом, який максимально затримує їхній перетин кордону — часто прямо вздовж білорусько-українського кордону. Аналіз показав, що LTE-модеми на безпілотниках працюють із базовими станціями мобільного зв’язку країни-сусіда, що свідчить про втручання технічної інфраструктури Білорусі.
Це підтверджують і повідомлення Повітряних сил, які інформують про проникнення реактивного “шахеда” з території Білорусі біля Прип’яті близько 17 вечора.
Складна політична ситуація та ретранслятори
У червні 2026 року стало відомо, що Росія використовувала білоруські вежі мобільного зв’язку для встановлення ретрансляторів і станцій керування для ударних безпілотників. Київ виставив Білорусі ультиматум — за тиждень прибрати ці об’єкти, які вважають ключем для атак по Україні.
У відповідь Москва назвала такі звинувачення спробою втягнути Білорусь у конфлікт і розширити його географію. Олександр Лукашенко, лідер Білорусі, обережно уникав прямих коментарів щодо “ретрансляторів”, наголошуючи на неприйнятності для країни участі у війні.
За українськими даними, з 22 червня 2026 року робота ретрансляторів на території Білорусі була призупинена, хоча достовірного підтвердження повного демонтажу обладнання немає.
