Чому Україна не зможе швидко налагодити виробництво систем Patriot: досвід Німеччини та Японії
У 2022 році, коли в Європі зростали побоювання щодо можливостей протиракетної оборони від російських ударів, адміністрація Байдена дозволила Німеччині побудувати завод для виробництва передових зенітних ракет Patriot. Проте до сьогодні там ще не випустили жодного зразка — це показник, наскільки важко і довго триває запуск серійного виробництва американської зброї за кордоном, навіть за наявності дозволу з США.
Ця історія має стати попередженням для України, чиї керівники виявили впевненість у тому, що змогли б оперативно почати виробництво Patriot після того, як президент Трамп у середу заявив про готовність надати Києву довгоочікувану ліцензію на їхнє виготовлення.
Подібні дозволи мають лише два американські союзники — Німеччина та Японія, і жоден із них не зміг настільки швидко наростити виробництво, як цього прагне Україна.
Закордонна зброя залишається критичною, попри спроби Європи створювати власні аналоги
Керівники Європейських країн і досі покладаються на американські озброєння, навіть паралельно розвиваючи власні оборонні програми. Німецький канцлер Фрідріх Мерц нещодавно повідомив про домовленість із США щодо закупівлі американських крилатих ракет Tomahawk. Що цікаво, як зазначає професор Сатору Морі з університету Кейо (Токіо), виробництво Patriot не є миттєвим рішенням.
“Отримати виробничу ліцензію — це не швидке виправлення проблеми,” — підкреслює він, наголошуючи на складності цього аерокосмічного інженерного завдання.
Як Японія та Німеччина здобули ліцензії на виробництво Patriot
На початку 2000-х Японія серйозно занепокоїлася через недостатній рівень власних систем оборони проти прогресу ядерної загрози та ракетної програми Північної Кореї. США у 2005 році надали Токіо ліцензію на виробництво удосконалених систем Patriot, зокрема PAC-3 з технологією “hit-to-kill”, спільно з компаніями Raytheon і Lockheed Martin.
За словами експерта з Японії Джеффрі Горнунга з аналітичного центру RAND, таке рішення стало логічним наслідком багаторічного співробітництва та взаємної довіри в оборонній сфері.
Перший успішний тест систем PAC-3 японські Сили самооборони провели лише через три роки, а зараз країна виробляє приблизно до 30 ракет Patriot щороку за різними оцінками.
Німецька ліцензія на виробництво Patriot
Німеччина отримала свою ліцензію на тлі загроз з боку Росії, яка тривалий час зосереджувала свої військові дії на Україні, але потенційно може звернути ракети на Західну Європу. У 2024 році підписано контракт на створення заводу у місті Шробенхаузен (південна Німеччина), де планують виробляти до 1000 ракет для Іспанії, Німеччини, Нідерландів і Румунії. Очікується, що завод запрацює наступного року.
Чому Україна не може просто купити ракети Patriot у Німеччини
Щойно німецькі системи Patriot почнуть працювати наступного року, вони зможуть швидше постачати ракети Україні, ніж сама Україна встигне їх виробити за власною ліцензією. Як зазначає німецький політик та експерт з озброєнь Антон Хофрайтер, союзники повинні максимально прискорити постачання Patriot до України, поки вона не налагодить власне виробництво.
Однак повністю покладатися на союзників Україна не в змозі, адже не лише війна на Близькому Сході, а й збройний конфлікт в Україні виснажили світові запаси ракет Patriot та порушили виробничі можливості.
- У 2023 році Японія навіть почала продавати частину своїх ракет Patriot назад до США, щоб компенсувати постачання американських озброєнь Україні.
- Налагодження власного виробництва в Україні підвищить її здатність отримувати ракети та зменшить залежність від допомоги союзників.
Чому запуск виробництва — це складний процес
Для створення ракети Patriot доцільно мати підписані ліцензії приблизно з двома десятками постачальників деталей та компонентів — це справжнє випробування для інженерів і менеджерів виробництва.
Німецькі зусилля хоч і повільні, але посилені наявністю експертного інженерного персоналу, який працював із американськими Patriot раніше. До отримання ліцензії у Німеччині вже існували контракти на сервісне обслуговування американських систем, тож завод і постачальники мають усталені зв’язки.
В Україні ж все починається з нуля і в надзвичайно складний час. Японія мала можливість накопичувати ракети у період відносного миру, Україна ж змушена будувати “літак, поки він літає”, як метафорично описує це експерт Горнунг.
Незважаючи на бажання швидко запускати виробництво, важливо враховувати, що жоден поспіх не має стати на заваді дотриманню технічних та безпекових стандартів.
Джерело інформації: Киуко Нотоїя, доповідь із Токіо
