Уявіть собі живописний стадіон, розташований серед гір, де місцева футбольна команда здобуває перемоги майже у кожному матчі. І це не Швейцарія або Непал, а легендарна арена «Ернандо Сілес» у Болівії, відома своєю розташованістю у зоні з критично низьким вмістом кисню. Саме про цей унікальний стадіон, який часто називають одним із найскладніших для гостей, розповідає OBOZ.UA. Його вважають ареною, на яку інші футбольні збірні неохоче приїжджають, а гравці неодмінно мають із собою персональних медиків.
Арена «Ернандо Сілес» названа на честь колишнього президента Болівії й була споруджена у 1930 році в столиці країни, Ла-Пасі. Розташована на висоті 3637 метрів над рівнем моря, вона знаходиться приблизно на півтора кілометра нижче за найвищу гору України – Говерлу. У 1977 році стадіон зазнав реконструкції, яка не змогла розв’язати головну проблему – екстремальне високогір’я.
Основна складність для команд-гостей полягає у необхідності приїжджати до Болівії щонайменше за тиждень до матчу. Це пов’язано з тим, що процес акліматизації потребує часу, інакше важке дихання та нестача кисню ускладнять гру та зроблять перемогу над місцевою командою практично недосяжною. Навіть такі футбольні гіганти, як Аргентина та Бразилія, дуже важко їдуть до Ла-Паса.
### Основні аспекти арени «Ернандо Сілес»:
– Стадіон побудований у 1930 році й реконструйований у 1977-му, проте температура та рівень кисню залишаються істотними викликами.
– Висота розміщення – 3637 метрів над рівнем моря.
– Через високогір’я гості змушені приїжджати заздалегідь для акліматизації.
– Футболісти нерідко використовують персональні кисневі балони під час матчів.
Історія спортивних досягнень на цих теренах має свої дивовижні приклади. Наприклад, домашнім стадіоном болівійської збірної якийсь час був «Фелікс Капрілес», де країна приймала Чемпіонат Південної Америки 1963 року. Тоді Болівія несподівано виграла турнір, що пояснювалося низькою придатністю суперників до умов високогір’я та труднощами дихання на новій висоті. Саме на «Ернандо Сілес» вдалося перемогти Аргентину і розпочати шлях до першого золотого трофею у континентальних змаганнях.
У 2007 році команди з різних країн подали офіційні протести до ФІФА через те, що Болівія отримує надмірну перевагу, граючи на такій великій висоті – вона є єдиною в Латинській Америці країною, де матчі проходять майже на 3 км над рівнем моря. Результатом стало рішення ФІФА заборонити проведення кваліфікаційних матчів чемпіонату світу на стадіонах вище 2500 метрів. Тоді ігри довелось перенести на «Капрілес», розташований приблизно на кілометр нижче.
Проте заборона викликала значний спротив із боку місцевих чиновників, жителів і футбольних фанатів. Навіть легендарний аргентинець Дієго Марадона підтримав «Сілес», заявивши, що ці обмеження будуть дискримінаційними для високогірних країн континенту. За півтора місяці ФІФА пом’якшила вимоги, піднявши обмеження з висоти до 3 км, а 28 червня 2007 року арена отримала спеціальний виняток. Вже за рік після заборони матчі повернулися на цю унікальну високогірну арену.
### Вплив екстремальних умов на гравців
Такі умови існують не для всіх: лише місцеві жителі Болівії та Перу пристосовані для нормального життя на цій висоті. Для інших спортсменів перебування у зоні з низьким вмістом кисню є значною перешкодою, особливо під час інтенсивних фізичних навантажень.
Чітким прикладом є весняні матчі 2025 року:
– Уругвайські гравці Вальверде та Нуньєс змогли витримати лише по 45 хвилин гри, а потім потребували термінового лікування кисневими балонами.
– Хосе Марія Хіменес практично втрачав свідомість через нестачу повітря, змушений був робити паузи, бігаючи до бровки, де чекали заряджені кисневі балони.
– Воротар Роше навіть свідомо затягував час, щоб дати своїй команді можливість подихати киснем.
У 2014 році під час матчу Аргентина – Болівія (1:1) теж ледь не довелося викликати медичну допомогу: Ліонель Мессі зазнав ускладнень і міг задихнутися, а Анхель Ді Марія отримав кисневу допомогу на полі. Гравці прокоментували, що навіть нічия в таких умовах є значним результатом, адже після гри потрібен тривалий відновлювальний період.
Подібні випробування не оминали й інші збірні:
– Аргентина традиційно не любить «Сілес», возить із собою цілий комплект кисневих апаратів не тільки на стадіон, але й відразу по прильоту до Ла-Паса.
– Публічне фото із кисневими балонами на ігровому майданчику було зроблено з МакАллістером та Ромеро.
– Найбільший стадіон Ла-Паса вміщує понад 41 тисячу глядачів, і з огляду на унікальні умови він продовжить служити домашньою ареною для болівійської збірної.
Бразилія також висловлює претензії через складнощі адаптації:
– Під час ігор бразильці виходили до роздягалень просто під час матчу, щоб долучитися до кисневих балонів і отримати оновлене дихання.
– Фото з такої паузи опубліковано в Instagram Неймара, де йдеться про необхідність подихати чистим повітрям.
Попри всі незручності, саме ці умови є основною “домашньою зброєю” збірної Болівії, що найкраще проявилося в цьогорічному відборі на Чемпіонат світу 2026 року. За 17 можливих очок вони здобули 14 на «Сілесі», що дозволяє команді триматися поруч із зонами потрапляння на Мундіаль і відчувати себе впевнено навіть проти найпотужніших суперників Південної Америки.
### Газон стадіону та інші виклики
Окрім проблем із киснем, однією з серйозних проблем є стан покриття:
– Поле засіяне природною травою, що нагадує умови, які можна побачити, наприклад, на київському «Олімпійському» чи на відомому картопляному полі «Чорноморця».
– Сучасні технології передбачають використання мікс-трави — поєднання натуральної трави з армованими синтетичними волокнами, як на стадіонах «Реала» та «Тоттенгема».
– Газон «Сілеса» значно відстає за якістю і навіть у червні 2025 року в матчі проти збірної Чилі (перемога господарів) був у вкрай поганому стані.
– Ще у 2017-му Неймар назвав умови на стадіоні «нелюдськими», однак через економічний рівень Болівії та брак спеціалістів на модернізацію поля чекати не варто.
### Перспективи та майбутні матчі
У збірної Болівії залишилося два ключові поєдинки відбіркового циклу на ЧС-26:
1. Матч із Колумбією, який відбудеться 5 вересня – ця збірна звикла до значно нижчої висоти.
2. Поєдинок із Бразилією 10 вересня, вирішальний для надій господарів на потрапляння до фінальної частини Мундіалю.
Перемога на домашньому стадіоні стане великим стимулом для болівійців, і, ймовірно, ми знову побачимо унікальну картину – бразильські футболісти з кисневими балонами у підтрибунках та потенційну сенсацію Чемпіонату світу в Південній Америці.
