Хто з нас не бачив, як батько ледве не силоміць тягне сина до футбольної секції з надією, що нащадок реалізує те, чого не вдалося зробити самому? «Я не став футболістом, але ти обов’язково ним будеш», — так звучить найпоширеніша мотивація. Втім, часто буває й навпаки: є футболісти, чиї нащадки успішно наслідують їхній шлях і домінують на полі. Професійні династії — це не лише медична, педагогічна чи юридична сфери, а й футбол.
Нащадки відомих футболістів обирають цей спорт з різних причин, але це не стільки історія про мотивацію, скільки про результат. У цьому матеріалі ми розглянемо кілька найбільш відомих футбольних династій сучасності.
Аргентинська трійця "Д" родини Сімеоне
Дієго, Джовані та Джуліано Сімеоне — яскравий приклад справжньої футбольної родини. В центрі уваги — глава сімейства, Дієго «Ель Чоло» Сімеоне, який заслужено відкриває цей розділ. Він – кваліфікований футболіст, який згодом став успішним тренером, а його діти також грають на високому рівні.
- У 17 років Дієго дебютував в аргентинському клубі «Велес Сарсфілд». Вже тоді він вирізнявся безкомпромісністю, непоступливістю, характером та харизмою.
- У 1990 році Сімеоне переїхав до Європи, пройшовши шлях через такі клуби як «Піза», «Севілья», «Атлетико Мадрид», «Інтер», «Лаціо», і знову повернувся в «Атлетико», де згодом став головним тренером.
- Як тренер, він продовжує демонструвати ті ж риси, що й у футболіста: постійна активність, емоційність, наполегливість і боротьба на полі, хоча тепер на ньому переважно темний костюм замість ігрової форми.
Символічно, що сини «Ель Чоло» успадкували його пристрасть до футболу. Серед них найстарші — Джованні і Джуліано — відомі у європейському футболі, у той час як молодший Джанлука поки що викликає більше питань, ніж відповідей.
- Джованні — найстарший син, який у липні відзначить 30-річчя. Розпочав кар’єру в Аргентині, після чого продовжив шлях у Італії. Найвищим досягненням стала перемога з «Наполі», з яким він став чемпіоном Серії А. Його актив також включає кілька матчів за національну збірну Аргентини.
- Джуліано, молодший на сім років, обрав для розвитку іспанський «Атлетико Мадрид», граючи в орендах та отримуючи футбольний вишкіл під пильною опікою батька.
- Обидва сини грають у нападі, і хоча їх неможливо назвати феноменальними бомбардирами, вони успадкували від батька безкомпромісність і характер, хоча до харизми і титулів Дієго їм ще далеко.
Родина Тюрам: «Стара сеньйора» і майбутні виклики
Ще одна відома футбольна династія походить із Франції — це родина Ліліана Тюрама, універсального захисника, який виступав за «Монако», «Парму», «Ювентус» та «Барселону». Ліліан залишив значний слід, особливо у «Старій сеньйорі», «Барсі» і національній збірній Франції, за яку провів 142 матчі, завершивши кар’єру у 2008 році.
- Тюрама визнаний топ-захисником свого часу, дворазовим чемпіоном світу та Європи, володарем численних клубних трофеїв.
- Після завершення ігрової кар’єри він займається боротьбою з расизмом, пише книги та підтримує своїх синів з трибун.
Сини Ліліана зробили крок вперед по позиціях у порівнянні з батьком:
- Маркус Тюрам — 27-річний нападник, який пограв у Франції та Німеччині й зараз виступає за «Інтер». Зважаючи на свою швидкість, технічність і бокс-тую роль, він став надійним партнером Лаутаро Мартінеса. Маркус проводить результативні матчі, забиває та асистує, а також грає за збірну Франції, з якою провів 30 поєдинків.
- Кефрен Тюрам — центральний півзахисник з чудовими фізичними даними – 192 см росту, поєднує захисні навички з хорошою технікою. Два роки тому його запросив до «Ювентуса» — клубу, за який раніше грав і його батько. Кефрен мотивований піднятися до рівня батька і брата.
Сімейство Консейсана: Порту і Італія
Ця футбольна династія менш численна, але не менш цікава. Головні персонажі — батько Сержіу і син Франсішку Консейсан:
- Сержіу Консейсан — правий півзахисник, який виступав за португальські клуби, а згодом за «Порту», де проявив себе достатньо успішно. Він провів шість років у Серії А, захищаючи кольори «Лаціо», «Інтер», «Парми» та інших команд. Його футбольні якості: швидкість, вибуховість, техніка, хоча забивати він не був надто результативним.
- За збірну Португалії Сержіу провів понад 50 матчів, дебютувавши в матчі проти України у 1996 році.
- Тренерська кар’єра відкриває для Сержіу роботу з «Порту» та французьким «Нантом», однак в Італії вона була недовгою.
У свою чергу, Франсішку Консейсан, пильнований батьком, сформувався як здібний вінгер з хорошою стартовою швидкістю, технікою та вмінням обігравати один в один. Останній сезон провів в оренді в «Ювентусі», де навіть перетнувся з батьком на футбольному полі — уже в ролі суперників. Попри хороший виступ, туринський клуб не викупив контракт гравця після завершення оренди. Проте Франсішку повернеться до «Порту» і вже провів близько десяти матчів за національну збірну, а його талант визнає навіть Кріштіану Роналду.
Легендарна династія Шмейхелі з Данії
Петера і Каспера Шмейхелі вважають найвідомішою футбольною родиною Данії. Як і батько, так і син — воротарі.
- Петер Шмейхель — легендарний голкіпер, п’ятнадцять клубних трофеїв з «Манчестер Юнайтед», тріумф на Євро-1992 зі збірною Данії. Він двічі визнавався найкращим воротарем світу і тричі — найкращим гравцем своєї країни.
- Має польське коріння і проявляв типову скандинавську витримку, керуючи захистом і виконуючи вражаючі сейви. Після завершення кар’єри почав працювати футбольним експертом, коментатором і пильно стежить за грою сина.
- Каспер Шмейхель починав кар’єру як нападник, але згодом прийняв долю воротаря. Залучався в академію «Манчестер Сіті», а на піку своєї кар’єри захищав ворота «Лестера», з яким виграв сенсаційний титул АПЛ 2015/16.
- Після «Лестера» виступав за «Ніццу», «Андерлехт» та «Селтік». Хоч і не дотягнувся до рівня батька за кількістю титулів, він побив рекорд за кількістю сухих матчів поспіль за збірну Данії.
Родина Мазіньйо: таланти не пропали даремно
Брати Тіаго і Рафінья Алькантара відомі футбольним фанатам у всьому світі, однак лише старожили пам’ятають їхнього батька — Мазіньйо. Цей колишній футболіст провів 35 матчів за збірну Бразилії, виграв Кубок Америки 1989 року, чемпіонат світу 1994 року, а також срібну медаль на Олімпіаді-1988.
- Мазіньйо грав у чемпіонаті Бразилії, виступав за італійські клуби «Лечче» і «Фіорентину», іспанські «Валенсію», «Сельту» та «Ельче». Усім цінувався за універсальність — міг грати і в обороні, і в півзахисті. Як тренер помітних успіхів не досяг.
- Найбільшьою гордістю для Мазіньйо стали сини, які потрапили до академії «Барселони» і згодом стали світовими зірками.
- Старший — Тіаго — обрав громадянство Іспанії й виступає за національну збірну «Фурії Рохи», часто порівнюють його з Хаві та Іньєстою за виняткове бачення поля та плеймейкерські здібності.
- Півзахисник виграв Лігу чемпіонів, клубний чемпіонат світу, а також неодноразово ставав чемпіоном Іспанії та Німеччини.
- Незважаючи на перехід у «Ліверпуль» у 2020 році, Тіаго довелося завершити кар’єру через постійні травми.
- Його молодший брат Рафінья також добився успіхів: здобув титули Ліги чемпіонів, клубного чемпіонату світу та тричі вигравав чемпіонат Іспанії. Його кар’єра включає виступи за «Барселону», «Сельту», ПСЖ і поточний період у Катарі.
- Обидва брати — рідкісний випадок, коли кожен з них вигравав найпрестижніший європейський клубний турнір.
Три покоління легендарної родини Мальдіні
Фанати Ліги Кальчо та Серії А не могли оминути одну з найлегендарніших футбольних династій — родину Мальдіні, що охоплює три покоління: Чезаре, Паоло та Даніель Мальдіні. Всі вони пов’язані з «Міланом».
- Чезаре Мальдіні, перший у родині, став символом відданості «россо-нері», а також непогано проявив себе як тренер, здобувши Кубок Кубків і Кубок Італії у 1973 році.
- Його син Паоло Мальдіні перевершив батька, ставши одним з найвидатніших захисників в історії футболу, провівши всі свої матчі за «Мілан», майже 350 в Серії А, загалом 902 офіційних матчі.
- Паоло сім разів ставав чемпіоном Італії, п’ять разів вигравав Лігу чемпіонів, мав рівну кількість Суперкубків УЄФА, двічі вигравав Міжконтинентальний кубок та Клубний чемпіонат світу.
- Завершення кар’єри Паоло було емоційним моментом для «Мілану». Його футболка з номером 3 була виведена з обігу. Після кар’єри гравця він працював технічним директором клубу.
- Даніель Мальдіні — син Паоло, починав кар’єру в «Мілані», але згодом пішов у оренди і нині грає за «Аталанту». У минулому сезоні у 30 матчах забив 6 голів та віддав асист. У жовтні минулого року дебютував за національну збірну Італії. Хоча до успіхів своїх діда і батька ще далеко, Даніель перебуває на перспективному шляху.
Окрім вищезазначених родин, варто згадати й про футбольні династії Ван Бомеля, Веа, Хаджи, Клюйверта, Голанда й інших. Особливо цікавими є сини українських легенд, таких як Андрій Шевченко та Олександр Саленко, яким доля приготувала окремі футбольні шляхи і на яких покладають великі сподівання.
