Генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час виступу у військовій академії Вест-Пойнт у США висловив думку, що, незважаючи на прагнення Володимира Путіна захопити всю територію України, російський президент усвідомлює нереальність досягнення цієї мети. Очільник Альянсу припустив, що конфлікт врешті-решт завершиться переговорним процесом із забезпеченням гарантій безпеки для Києва. Зокрема, Рютте акцентував важливість надійного захисту України після укладення будь-яких домовленостей про припинення вогню або мирної угоди.
Основні тези виступу Марка Рютте з перспективи закінчення війни в Україні:
– Путін прагне повного контролю над Україною, але усвідомлює, що реалізувати це завдання йому не вдасться.
– Як і більшість збройних конфліктів, війна рано чи пізно завершиться. Проте не кожен з таких конфліктів потребує переговорів (для порівняння, Друга світова війна не завершилася шляхом дипломатичних угод).
– Найімовірніше, ситуація в Україні вислідкуватиметься мирними перемовинами, під час яких будуть запроваджені конкретні гарантії безпеки.
– Ключовою умовою для наступного етапу мирного врегулювання є забезпечення міцного та надійного захисту державного суверенітету України.
Рютте підкреслив, що президент Володимир Зеленський має бути впевненим у тому, що його країна після укладення перемир’я або мирного договору отримає адекватні механізми для захисту від повторної агресії.
Щодо систем гарантій безпеки, Генсек НАТО розповів про дворівневий підхід:
1. Перший рівень — укладення мирної угоди або припинення бойових дій.
2. Другий рівень — конкретні та фактичні гарантії безпеки, які нададуть Сполучені Штати Америки та країни Європи.
Наразі союзники активно працюють над створенням такої системи, мета якої — запобігання повторному вторгненню Росії і гарантоване забезпечення безпеки України на високому рівні.
Разом із тим, Російська Федерація продовжує перевірку систем протиповітряної оборони НАТО, збираючи розвідувальні дані, які у разі потреби можуть бути використані у майбутньому протистоянні з Альянсом.
В контексті протидії гібридним загрозам, Європа посилює боротьбу з безпілотними літальними апаратами у прикордонних регіонах та поблизу критичної інфраструктури. Зокрема, 25 вересня Командування повітряних сил НАТО зазнало необхідності підняти в повітря два угорські винищувачі Gripen, щоб перехопити російські літаки моделей Су-30, Су-35 і МіГ-31, які зближувались із повітряним простором Латвії, не порушуючи його.
Крім того, у ніч із 25 на 26 вересня в Німеччині було зафіксовано декілька невідомих безпілотників у районі німецько-датського кордону в північній федеральній землі Шлезвіг-Гольштайн. Міністр внутрішніх справ землі, Сабіне Зюттерлін-Ваак, повідомила, що місцева влада розпочала розслідування інциденту, адже походження безпілотних апаратів залишається невідомим.
Також країни Європейського Союзу розпочали обговорення проєкту створення «стіни з дронів» зі складною системою виявлення та протидії. Цю ініціативу озвучив комісар ЄС з питань оборони Андрюс Кубілюс. Ініціатива пов’язана з нещодавньою хвилею провокацій і активністю безпілотних літальних апаратів, зафіксованою в різних державних територіях, зокрема в Данії.
Данський уряд кваліфікує появу безпілотників над своєю територією, у тому числі поблизу військових об’єктів, як гібридну атаку, що становить загрозу національній безпеці.
—
Фото з відкритих джерел ілюструє тему висловлювань генерального секретаря НАТО.
