У гонитві за швидким прибутком на хвилі бурхливого розвитку генеративного штучного інтелекту (генеративного штучного інтелекту, генAI) рідко обговорюють один з можливих сценаріїв майбутнього цієї технології: що, якщо вона так і не зможе повноцінно замінити співробітників, компанії не зможуть ефективно інтегрувати AI або більшість стартапів у цій сфері зазнають краху?
Сучасні оцінки вказують на те, що провідні компанії у сфері штучного інтелекту можуть зіткнутися з недобором доходів, який сягає 800 мільярдів доларів США.
На сьогоднішній день приріст продуктивності завдяки генеративному AI є мінімальним і здебільшого обмежується програмістами та копірайтерами. ГенAI виконує цікаві та корисні функції, але він ще не став рушієм нової економіки.
Це не означає, що майбутнє безнадійне, але воно суттєво відрізняється від того, про яке пишуть у заголовках новин. І це майбутнє не відповідає тому наративу, який хочуть транслювати AI-компанії. Роздмухування інтересу стимулює чергові раунди інвестицій із обіцянками неймовірних прибутків у майбутньому.
Можливо, генеративний AI виявиться марним, і, можливо, це не так погано.
### Невід’ємна необхідність чи надмірні витрати?
Безкоштовні сервіси генеративного AI, а також дешеві підписки на такі продукти, як ChatGPT та Gemini, вимагають значних фінансових витрат на підтримку роботи. Наразі зростає занепокоєння щодо того, як власне AI-компанії планують заробляти гроші.
– Сам Альтман, CEO OpenAI, відкрито зізнається у великих витратах своєї компанії: він навіть жартував, що кожне “будь ласка” чи “дякую” від ChatGPT обходиться компанії у мільйони доларів.
– Хоча точні збитки OpenAI за один чат залишаються невідомими, Альтман зазначає, що навіть оплачувані “професійні” акаунти приносять збитки через високу вартість обчислень на кожен запит.
Як і більшість стартапів, компанії в галузі генеративного AI дотримуються перевіреної стратегії: витрачати великі кошти на залучення і утримання користувачів завдяки унікальному продукту, без якого важко уявити роботу. Проте найуспішніші технологічні гіганти не створюють дорогі продукти, а пропонують дешеві сервіси, які користувачі не можуть залишити, часто підтримувані рекламними доходами.
Коли корпорації намагаються знайти нові способи монетизації, виникає явище, яке журналіст та автор Корі Доктороу назвав «засраність» (enshittification) — поступове погіршення якості платформ із збільшенням кількості реклами для компенсації витрат на безкоштовне надання сервісів.
OpenAI розглядає можливість введення реклами в ChatGPT, водночас обіцяючи «дуже обережний і етичний» підхід до цього.
Поки що зарано робити висновки, чи спрацює ця стратегія для генеративного AI. Існує ризик, що доходи від реклами не покриють величезні витрати на підтримку роботи систем. Через це генеративний AI може перетворитися на фінансову тягар.
### Приховані витрати моделей штучного інтелекту
Ще однією великою проблемою для генеративного AI стає питання авторських прав. Більшість AI-компаній або стикаються зі судовими позовами через використання контенту без дозволу, або змушені укладати дорогі ліцензійні угоди.
– ГенAI “навчився” багатьом речам у суперечливий спосіб: серед іншого, він «прочитав» захищені авторським правом книги та “зібрав” велику кількість інформації, доступної онлайн.
– Один зі штучних інтелектів може «відтворити зі своєї пам’яті» до 42% першої книги серії Гаррі Поттер.
Для компаній це створює серйозні фінансові та юридичні труднощі:
– Вони змушені лобіювати законодавчі винятки від проблем із авторським правом.
– Потрібно вести переговори з видавцями й авторами, щоб уникнути судових позовів.
Американський стартап Anthropic пропонував авторам приблизно 3 тисячі доларів за книгу для навчання моделей, що в сумі сягало б 1,5 мільярда доларів США. Однак цей план був відкинутий судом як надто спрощений. Поточна оцінка вартості Anthropic — 183 мільярди доларів, які можуть швидко згоріти у судових справах.
У підсумку штучний інтелект стає надто дорогим активом, який швидше нагадує токсичний ресурс: корисний, але не приносить належної цінності.
### Доступність дешевих чи безкоштовних моделей генAI
Компанія Meta, можливо, з метою стратегічної переваги, випустила свою модель генеративного AI під назвою Llama як відкритий програмний продукт (open source). Це означає, що будь-хто з потужним комп’ютером може безкоштовно запустити локальну версію Llama.
– Моделі OpenAI (в тому числі безкоштовні або дешевші за комерційні продукти) – це також корпоративна стратегія захоплення ринку.
– Хоч вони й дещо поступаються за якістю моделям Gemini чи ChatGPT, але достатньо хороші для широкого кола користувачів.
Випуск відкритих моделей підриває високі ринкові оцінки AI-компаній.
– Китайська компанія DeepSeek намагалася серйозно вплинути на ситуацію, випустивши відкриту модель, що перевершує за продуктивністю комерційні аналоги.
– Мотиви DeepSeek залишаються неясними, але її успіх підживлює сумніви щодо справжньої цінності генеративного AI.
Вільно доступні моделі, які виникають у результаті конкуренції, стають все більш поширеними й простішими у використанні. Якщо ця тенденція триватиме, комерційним AI-компаніям буде складно встояти перед конкуренцією безкоштовних аналогів.
Інвестори можуть проявити більший скептицизм стосовно комерційного AI, що потенційно призведе до скорочення фінансування та стартового капіталу. Навіть якщо відкриті моделі потраплять під судові позови, їх буде значно складніше викорінити з мережі.
### Чи можливо взагалі володіти AI?
Ідея про те, що генеративний AI може виявитися безцінним, визнає, що знання мають нематеріальну цінність.
– Найкращі моделі генAI навчаються на базі знань усього світу — інформації такої великої кількості, що точне оцінювання її вартості є майже нереальним.
– Іронія полягає в тому, що спроби AI-компаній захопити та комерціалізувати світові знання можуть стати причиною проблем для їхніх продуктів.
Ці системи можуть настільки залежати від колективної інтелектуальної праці, що їхні результати фактично не можуть належати одній компанії.
Якщо генеративний AI не зможе забезпечити стійкі прибутки, наслідки будуть неоднозначними:
– Творці контенту, які шукають співпраці з AI-компаніями, можуть залишитися без значних фінансових винагород, адже великі гравці, такі як OpenAI, Anthropic чи Google, не зможуть інвестувати у виплати.
– Розвиток генеративного AI може сповільнитись, залишаючи споживачам «достатньо хороші» безкоштовні інструменти.
У такому сценарії вплив AI-компаній може зменшитися, а технологія стане менш масштабною — однак це не обов’язково має негативні наслідки. Користувачі й надалі отримають доступ до доступних і ефективних інструментів і не стануть жертвами чергової хвилі надмірно завищених очікувань, які неминуче обернуться провалом.
Саме перспектива того, що штучний інтелект виявиться менш цінним, ніж передбачалось, може стати найкращим протиепізодом проти зростаючої влади великих технологічних корпорацій. Якщо бізнес-модель генеративного AI виявиться нестабільною, то й імперії на цьому ринку матимуть сильні підстави зазнати краху — і це найкраще місце для їх обвалу.