Цього року Німеччина виділяє на штучний інтелект 1,6 мільярда євро — це одна з найбільших сум серед усіх технологій. Федеральне міністерство з питань досліджень, технологій та космосу заклало ці кошти у рамках свого плану дій щодо розвитку ШІ. Від 2017 року річний бюджет збільшився більш ніж у двадцять разів.
Згідно з опитуванням, проведеним цифровою асоціацією Bitkom, німецькі компанії також активно планують інвестувати в застосування штучного інтелекту. Приблизно 60% із них мають намір інвестувати принаймні на тому самому рівні, що й у 2024 році, тоді як майже чверть збираються збільшити витрати на цифрові інструменти.
Водночас дослідник цифровізації та стійкості Райнер Рехак з Інституту Вайценбаума застерігає: «Наразі жодної дієвої бізнес-моделі для ШІ не існує».
Для великих технологічних компаній, таких як Google, Microsoft чи OpenAI, а також для менших підприємств, штучний інтелект залишається передусім областю інвестицій.
Відсутність повернення інвестицій
«Це суто інвестиційні гроші. Вони витрачають мільярди й намагаються вивести ШІ на ринок за будь-яку ціну, сподіваючись, що колись з’явиться повернення інвестицій», — заявив Рехак. «Проте наразі його немає ніде», — підкреслив науковець.
За його словами, справжній «кейc» з’явиться лише тоді, коли компанії почнуть отримувати прибуток і фінансову вигоду завдяки практичному використанню ШІ. Якщо цього не станеться, «усі ці інвестиції зрештою зазнають краху».
На думку експерта, підприємства нині перебувають на роздоріжжі.
Він наголошує, що на ринку все частіше звучать питання про можливий «пробій бульбашки ШІ». Зростає кількість фахівців і аналітиків, які побоюються, що інвестиції у штучний інтелект розвиваються надто стрімко.
Навіть генеральний директор OpenAI, компанії, яка створила ChatGPT, виступає скептично щодо великих капіталовкладень у сектор ШІ. За даними видання The Verge, Сем Альтман заявив, що ринок штучного інтелекту все більше нагадує економічну бульбашку.
Чи варто очікувати, що ця бульбашка скоро лусне?
Скільки Німеччина інвестує в ШІ?
У коаліційній угоді уряду ФРН проголошено мету «укріпити позиції Німеччини як центру обробки даних і маяка для всієї Європи».
Президент Bitkom доктор Ральф Вінтергерст зауважує:
- Німеччина колись була одним із лідерів у сфері досліджень штучного інтелекту та однією з перших країн, яка оприлюднила національну стратегію.
- Сьогодні країна відстає від США, особливо у напрямку генеративного ШІ.
Генеративний штучний інтелект здатен не лише обробляти і аналізувати дані, але й створювати новий контент. Проте така діяльність вимагає значних ресурсів.
Запити до ChatGPT та інших комплексних обчислювальних процесів виконуються у високопродуктивних дата-центрах. За даними дослідження асоціації eco Internet Industry Association, у Німеччині їх недостатньо.
Обчислювальні потужності Німеччини
Аналітики eco прогнозують:
- Потужність німецьких дата-центрів може зрости до 3,7 гігаватів до 2030 року, що на 50% більше порівняно з нинішнім рівнем.
- Водночас попит з боку промислових компаній очікується у 3-5 разів вищим — до 12 гігаватів, що еквівалентно електрогенерації щонайменше десяти ядерних реакторів.
США вже мають у двадцять разів більшу обчислювальну потужність, ніж Німеччина, і передбачається, що до 2030 року країна продовжить посилювати свою перевагу.
Консалтингова компанія Deloitte попереджає про потенційний розрив у потужностях близько 50% до 2030 року. Для подолання цієї прогалини буде потрібне «масштабне додаткове фінансування».
Чи має Німеччина спрямовувати ще більше ресурсів у ШІ та чекати на прибуток?
Розуміння ШІ як мережевого екосистемного явища
Професор Олівер Томас з Оснабрюцького університету, засновник консалтингової компанії Strategion GmbH, вважає, що нинішні виклики Німеччини та Європи пов’язані з спадщиною ІТ гігантизму 1990-х та 2000-х років.
Його власні підприємства вже інвестують у штучний інтелект.
За його словами:
- Постачальники великих моделей ШІ все ще мають проблеми з їх монетизацією.
- Проте деякі компанії вже здатні отримувати цінність зі штучного інтелекту.
- Європа не досягне масштабів американських технологічних гігантів, таких як Microsoft та Amazon, оскільки ці корпорації виявили потенціал ШІ за два десятиліття до цього й інвестували раніше за інших.
Томас адаптував підхід своєї компанії:
- Процеси наукових досліджень, розробки, впровадження та комерціалізації мають відбуватися паралельно, а не послідовно.
- Необхідно якомога раніше оцінювати практичну реалізацію технологій.
На його думку, ШІ повинен «піти туди, де його цінують у Німеччині» — серед малих і середніх підприємств та «прихованих чемпіонів».
Так звані «приховані чемпіони» — це відносно маловідомі великі компанії, які часто є лідерами у своїх галузях.
Професор також звертається до політиків із закликом:
- Урядовий план дій щодо розвитку ШІ є загалом правильним.
- Проте наукові установи та університети мають більш активно сприяти ефективному перенесенню знань у практичну площину.
Він підкреслює, що прибуток можливий лише у разі, якщо дослідження, які раніше були основним акцентом федерального фінансування, перестануть бути виключно теоретичними, а одразу впроваджуватимуться в реальні продукти та послуги.
Технічна експертиза, створена в Німеччині?
Професор Томас відзначає, що ШІ довгий час був «в стані глибокого сну» в Німеччині.
Після появи таких застосунків, як ChatGPT, суспільство загалом усвідомило переваги штучного інтелекту, і інтерес до нього стрімко зріс як у приватному, так і в комерційному секторах.
Німеччина тепер має подолати втрачений потенціал. Зокрема він зауважує:
- Комп’ютерні технології, перші процеси штучного інтелекту, стандарт MP3, віртуальна й доповнена реальність — усі ці інновації активно досліджувались у Німеччині, однак їх комерціалізація здебільшого відбувалась за кордоном.
- Саме тому багато ШІ-моделей не походять з Німеччини.
Вирішення проблеми полягає не у прагненні створити винятково «made in Germany» технології, а у фокусі на впровадженні існуючих іноземних розробок. Водночас слід зберігати цифровий суверенітет, що є завданням політиків, які мають створювати відповідні програми, такі як національний план дій щодо ШІ.
ШІ-колеги й віртуальні асистенти на робочому місці
У майбутньому, на думку Томаса, з’являться нові типи цифрових компаній. Він прогнозує, що навіть невеликі команди зможуть забезпечувати мільйонні обороти завдяки допомозі штучного інтелекту та постійних AI-асистентів.
Приклади застосування:
- Архів, керований ШІ, може швидко знаходити потрібні документи за секунди.
- Цифрові асистенти сортують електронні листи, організовують робочі процеси, документують необхідні кроки, наприклад, у сфері податкового консалтингу або аудиту.
Віртуальні працівники можуть настільки глибоко інтегруватися в структуру компанії, що стануть частиною офіційного штату.
