«Стіна дронів»: чи ефективна ця ідея?
Вікторія Єрмолаєва: Ці два дні Європа та Україна зосереджені на новинах із Копенгагена, де проходить саміт Європейської політичної спільноти. Основною темою дискусій стала концепція «стіни дронів», яка активно обговорюється з минулого тижня. Чи слід очікувати конкретних рішень у цьому напрямку? Чи може взагалі «стіна дронів» працювати ефективно? І як ви уявляєте її функціонування в європейському контексті?
Валерій Чалий: Я з певною обережністю ставлюся до гучних назв типу «стіна дронів», «рішучі» або «охочі». Часто такі амбіційні формулювання не відповідають реальному результату.
У самих країнах-членах ще немає чіткого розуміння, що це означатиме. Частина учасників обґрунтовує необхідність такої «стіни» посиленням захисту повітряного простору на східних кордонах НАТО та ЄС, адже порушення повітряного простору траплялися неодноразово і останнім часом набули системного характеру. Проте чи є ідея «стіни дронів» раціональною? Відповідь — безумовно ні.
Військові експерти вважають, що натомість необхідно впроваджувати спільний контроль повітряного простору, глибше проникаючи на територію України — про це говорять вже багато років.
«Нам не варто підхоплювати тему «стіни дронів». З огляду на економію ресурсів і підвищення ефективності, важливо закрити повітряний простір України від російських атак. Тоді ні дрони, ні інші засоби не зможуть проникнути до європейських країн», — пояснюють військові.
З чого слід починати? Перш за все — із кордону. Україна має практичний досвід спільного контролю кордону з обох сторін на суходолі, і логічно розширити ці практики на повітряний простір. Після останньої атаки дронами Польщі було запропоновано обговорити саме такі механізми.
Згідно з протоколами НАТО, системи протиповітряної оборони (ППО) можуть бути орієнтовані на території інших країн на глибину до 100 км. Якщо держави готові брати відповідальність за цей повітряний простір, це значно зніме навантаження з України та забезпечить більшу гарантію безпеки. Розмова йде не лише про дрони, а й про ракетні удари.
Цей поступовий підхід дозволить, принаймні, прикрити повітряний простір України до Дніпра. Саме таке бачення можна вважати перспективним, а всі гучні заяви щодо «стіни дронів» — радше попередніми кроками.
«Стіна дронів» не матиме реального завершення, оскільки ця ідея абсолютно нераціональна.
Ілюзії в Європі
Валерій Чалий: Європейські країни перебувають у стані, схожому на ситуацію в Криму під час появи «зелених чоловічків». Вони не можуть себе налаштувати, подивитися правді в очі і зробити крок уперед. Європейці вірять, що їм вдасться уникнути прямої війни з Росією. Проте спеціальні комбіновані інформаційні операції, удари дронами, перебивання каналів зв’язку через тіньових операторів будуть лише посилюватись.
«Зараз усі акцентують увагу на дронах, але це — вже минулорічний день. Існує безліч нових можливостей. Лише минулого тижня Росія застосувала глушіння британських космічних супутників. Їхні дії нині відбуваються у комплексі», — зазначає експерт.
Дрони справді є ефективним і психологічно впливовим інструментом: їх важко перехопити, люди бояться, аеропорти зупиняють роботу. Українські фахівці вже продемонстрували, як можна паралізувати роботу аеропортів, завдаючи значних збитків у Росії, яка активно копіює ці методи.
«Росіяни не зупиняться на досягнутому. Імовірність наступу суходолом на країни НАТО залишається високою. Не випадково Путін згадував про «російський чобіт, що кудись ступає», — каже Чалий.
Читайте також: Дрони над Європою — це ті ж «зелені чоловічки», які були у 2014 році в Криму — політолог
Чи слабка Європа?
Валерій Чалий: Путіну дуже вигідно демонструвати слабкість Європи. Поки тривало обговорення щодо того, збивати дрони чи ні, європейська здатність до оперативного реагування розмивається.
Протоколи реагування чітко прописують: якщо злетів дрон, який не ідентифікували або він заходить у заборонену зону, його потрібно збивати без вагань. Іншого варіанту немає. Ці правила діють для поліції, Національної гвардії та військових органів. Проте багато хто продовжує боятися «ескалації».
«Ескалація станеться так чи інакше, адже її корені — не всередині України чи європейських країн, а в агресивній політиці Кремля, який прагне розгорнути війну в Європі», — наголошує експерт.
Гібридна війна: факти та оцінки
Вікторія Єрмолаєва: Чи готове НАТО на активніші дії в контексті гібридної війни? Ви, пане Валерію, підтримуєте використання терміну «гібридна війна» в описі ситуації в Європі?
Валерій Чалий: З огляду на раніше визначені критерії, це можна вважати гібридною війною. Проте російські операції на європейському напрямку мають ознаки широкомасштабної агресії. Свідомі та цілеспрямовані атаки безпілотниками хоч і не завжди супроводжуються вибухівкою, але є чітко сплановані.
Кібероперації також часто інтерпретуються як частина гібридних війн. Однак ці атаки — це реальні військові дії, в яких залучені численні країни, що одночасно здійснюють атаки та захищаються.
«Можна називати це як завгодно, однак ознаки війни та територіальної ескалації в Європі очевидні. Це усвідомлена позиція Путіна, який прагне кількох результатів:
- Залякати Європу, щоб вона більше зосереджувала озброєння на власній території та не передавала його Україні;
- Спеціально стверджувати, що Росія не атакуватиме країни НАТО, а потім озвучувати заяви про участь у війні з НАТО;
- Поширювати гібридні заяви при реальній війні.
Гібридна війна — це поєднання інформаційно-психологічних операцій із реальними бойовими діями. Потрібно усвідомити, що за такими термінами ховається реальний воєнний конфлікт, який ще не набув масштабів регіональної війни, але рухається у цьому напрямку.
«За міжнародним правом нині немає вимоги обов’язкового оголошення війни, як було в XIX столітті. Фактично війна розвивається у відповідь на наявність військових дій. Кількість жертв свідчить про те, що конфлікт вже не можна називати локальним — це далеко не просто російсько-українська війна», — підкреслює Чалий.
До конфлікту залучені зі сторони Росії такі держави як Північна Корея, Білорусь, Іран. Хоча Китай і надає технології обом сторонам, він не вважається учасником війни, хоча його позиція більш союзницька щодо Росії. З іншого боку, у Європі єдина сторона, що протистоїть цьому — Україна.
https://www.youtube.com/watch?v=CxIS9S2p5dU" style="width:100%; height:360px; border:none;
Читайте та слухайте також: Росія вже веде гібридну війну проти країн Заходу — Олександр Нотевський
Про стратегічні плани Путіна
Валерій Чалий: Важливо розглянути дії Путіна в найближчі тижні. Останні російські удари свідчать, що вони прагнуть порушити електропостачання в районі Чорнобиля. Відбулися удари в Славутичі, Чернігівській області та на напрямках до Вишгорода — це цілеспрямовані атаки.
Щодо Запорізької АЕС (ЗАЕС), Росія веде гібридну дипломатичну гру. Вони звинувачують Україну, водночас не допускаючи наших ремонтних бригад. Ми не можемо забезпечити електропостачання на станцію, а генератори мають обмежений ресурс роботи. Росія прагне в певний момент залякати світ ядерною катастрофою.
«Росіяни вже проклали лінію зв’язку і запропонують переключити станцію на енергосистему РФ для «гарантії безпеки». Це — пастка. Коли у Європі чують про ядерну загрозу, паніка зростає, тож вони шукатимуть будь-який спосіб уникнути катастрофи. Керівник МАГАТЕ, ймовірно, почне наполягати на такому рішенні», — застерігає Чалий.
Інформаційна кампанія з цього приводу вже починається. Спеціалісти знають, що катастрофа не станеться протягом 72 годин — генератори ще працюють. Проте, якщо час затягнеться і Україні не нададуть доступ до ремонту, Росія зможе використати цю ситуацію для своїх цілей.
Слухайте та дивіться також: Путін хоче обміняти готовність до переговорів із Зеленським на території — Євген Магда
Росія готова до конфлікту з НАТО
Валерій Чалий: Путін уже має волю до війни з НАТО і прагне її розв’язати. Питання полягає в оцінці ризиків — він усвідомлює можливість потужної відповіді. Однак така масштабна відповідь технічно можлива хіба що після 2029 року.
У документах як Росії, так і НАТО зафіксовано підготовку до війни після 2029-го.
У спілкуванні з європейськими партнерами я наголошую: Путін не сидітиме, чекаючи на їхню повну готовність. Він і раніше діяв ресурсами, що мав, практично досягнувши значних результатів, однак не врахував багатьох чинників. Україна — це особлива країна з власним історико-культурним розвитком, де багато вирішують не лише політики, а й військові та громадянське суспільство.
Водночас маленьким країнам важко протистояти гібридним загрозам. Наприклад, Росія може здійснити локальне вторгнення до Естонії, не даючи НАТО реакції. Російські можливості значні.
Наразі до Литви перекидають танкові бригади, а в операціях задіяні й інші країни НАТО. Однак усі ці плани розраховані переважно до 2027 року.
«Путін діятиме активніше раніше, поки супротивник слабший і не до кінця готовий. Це традиційний стиль роботи КДБ і спецслужб, які вміють виявляти моменти вразливості та діяти на користь своїх інтересів, на відміну від військових, які планують глобальні операції», — пояснює експерт.
https://www.youtube.com/watch?v=ry_xg-vU224" style="width:100%; height:360px; border:none;
Слухайте та дивіться також: Нам потрібен вал між східним кордоном НАТО і Росією, — Володимир Огризко
Довідкова інформація
- У країнах Європи фіксуються порушення повітряного простору, зокрема проліт невідомих безпілотників над місцевими аеропортами.
- Пізно ввечері 2 жовтня в аеропорту Мюнхена обмежили, а згодом призупинили польоти через виявлення безпілотних літальних апаратів над об’єктом.
- У ніч на 10 вересня Польща підняла свої літаки для знищення російських дронів, які вторглися у повітряний простір країни; за словами Дональда Туска, було збито приблизно 4 з 19 дронів, що порушили повітряний кордон.
- 19 вересня три російські винищувачі протягом 12 хвилин перебували у повітряному просторі Естонії.
Ця публікація була профінансована урядом Великої Британії в межах проєкту «CRITICAL INFORMATIONAL NEEDS RADIO CONTENT FOR FRONTLINE AND BORDERLINE UKRAINE COMMUNITIES», що реалізувався Громадським радіо. Погляди, висловлені в матеріалі, належать автору(ам) і можуть не збігатися з офіційною позицією уряду Великої Британії.
Громадське радіо потребує вашої підтримки для подальшої роботи. Підтримати нас ви можете на сайті.
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково вказуйте гіперпосилання на джерело та повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання і назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту.
