У середу керівники оборонних відомств країн-членів НАТО провели відверту дискусію щодо можливих гарантій безпеки для Києва, які допомогли б сприяти укладенню мирної угоди, що змогла б покласти край триваючій вже понад три роки війні Росії проти України. Про це повідомив високопоставлений представник Альянсу.
Італійський адмірал Джузеппе Каво Драґоне, голова Військового комітету НАТО, розповів, що 32 керівники оборонних відомств з усієї альянсу взяли участь у відеоконференції, яка відбулася на тлі ініційованої Сполученими Штатами дипломатичної активності щодо припинення бойових дій.
За словами адмірала, зустріч пройшла у формі «великої, відвертої дискусії». Він подякував усім учасникам за їхню активну і проактивну участь, підкресливши єдність, яка була відчутною не лише під час цієї, а й усіх попередніх сесій. Проте додаткових подробиць він не розкрив.
Одним з ключових моментів для укладення миру є гарантії того, що Україну не буде знову піддавати вторгненню. Київ наполегливо шукає підтримку Заходу у військовій сфері, зокрема, отримання озброєнь та тренувань для зміцнення обороноздатності, у той час як західні дипломатичні та військові кола активно працюють над формулюванням потенційних зобов’язань.
Водночас міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров розкритикував ініціативи щодо вирішення питань колективної безпеки, які розглядаються без залучення Москви. Він заявив, що «вирішувати питання безпеки без участі Російської Федерації неможливо» і додав, що Росія рішуче захищатиме свої законні інтереси.
У віртуальних переговорах взяли участь також американський генерал Алексус Гринкевич, верховний союзний командувач НАТО в Європі, який був радником під час нещодавнього саміту Трампа і Путіна в Алясці. За даними високопосадовця оборони США, який бажав залишитися анонімним, з американської сторони мав брати участь і голова Об’єднаного комітету начальників штабів генерал Ден Кейн. Крім того, Кейн у вівторок ввечері провів зустріч із європейськими військовими лідерами у Вашингтоні з метою оцінити найефективніші військові варіанти для політичного керівництва.
Деталі щодо формування сил безпеки для України
Минулого тижня відбулися кілька ключових зустрічей: 17 червня президент США Дональд Трамп зустрівся з президентом Росії Володимиром Путіним в Алясці, а вже у понеділок прийняв у Білому домі президента України Володимира Зеленського та провідних європейських лідерів. Однак жодна з цих розмов не призвела до відчутного прогресу.
Президент Трамп прагне спрямувати Путіна та Зеленського на шлях врегулювання конфлікту, який триває більш ніж три роки, проте передумови для компромісу залишаються складними. Серед головних перешкод – вимоги України щодо захисту від повторного російського вторгнення за умови забезпечення військової підтримки з боку Заходу.
У рамках цієї політики Зеленський наполегливо підкреслив у своєму повідомленні на платформі Telegram необхідність:
– Потужних гарантій безпеки для досягнення справжнього і тривалого миру;
– Тиску на Москву, включно з запровадженням нових санкцій і тарифів до тих пір, поки дипломатія не розкриє свого повного потенціалу.
Європейські союзники України працюють над створенням спеціального контингенту, який міг би служити своєрідним запобіжником для будь-яких укладених мирних угод. Ініціативу підтримала коаліція з 30 держав, серед яких європейські країни, Японія та Австралія.
Питання організації та функціонування такого контингенту досі активно опрацьовується військовими керівниками, роль Сполучених Штатів у цій структури залишається невизначеною. Втім, 16 червня президент Трамп однозначно виключив можливість відправлення американських військ для захисту України від Росії.
Росія неодноразово заявляла про несприйнятність присутності сил НАТО на території України.
За повідомленнями української влади, ракетні та безпілотні удари, здійснені Росією у ніч на середу в шести регіонах України, спричинили поранення 15 мирних жителів, серед яких була родина з трьома малолітніми дітьми. Ворожі атаки також були націлені на порти, а також на об’єкти паливної та енергетичної інфраструктури.
Зеленський підкреслив, що ці удари «лише підтверджують необхідність посилення тиску на Москву, зокрема введення нових санкцій і тарифів, доки дипломатія не стане максимально ефективною».
Джерело: AP
