Опубліковано 24 липня 2025 року о 13:09 за GMT+2
П’ять організацій, що захищають права користувачів у сфері конфіденційності даних, подали скаргу проти компанії Alphabet, материнської структури Google, через можливі порушення Директиви щодо цифрових ринків (Digital Markets Act, DMA). Підставою для претензій стали обмеження, які компанія нібито встановлює на користувачів у питаннях перемикання між різноманітними програмними застосунками.
Серед організацій, що ініціювали звернення до Європейської Комісії, є:
– European Digital Rights;
– Free Software Foundation Europe (FSFE);
– Gesellschaft für Freiheitsrechte e.V.;
– Homo Digitalis;
– ARTICLE 19.
Вони вимагають початку розслідування проти Alphabet, стверджуючи, що базовий сервіс платформи Android налаштований так, аби “свідомо приховувати від користувачів можливість відключення попередньо встановлених додатків, які виконують функцію основного контролера системи”.
Окрім цього в скарзі зазначається, що Android застосовує заходи психологічного впливу щодо користувачів, яким вдалося знайти спосіб відключити такі додатки. Зокрема, система відображає попередження: «У разі вимкнення цього додатка Android та інші застосунки можуть перестати працювати належним чином».
Скарга стала відповіддю на останній звіт Alphabet про дотримання положень DMA, а також на результати обговорень із представниками компанії під час семінару, організованого Європейською Комісією 1 липня.
DMA — регулятивний акт, створений з метою контролю влади великих цифрових корпорацій, який набрав чинності у травні 2023 року. У вересні того ж року Єврокомісія офіційно визначила шість компаній як «ворітних сторожів» цифрового простору:
1. Alphabet;
2. Amazon;
3. Apple;
4. ByteDance;
5. Meta;
6. Microsoft.
У 2024 році до цього списку додався Booking.com.
23 квітня Комісія наклала штрафи на Apple та Meta, відповідно у розмірі 500 і 200 мільйонів євро, за недотримання нових правил ЄС. Під час розслідувань було виявлено, що Apple перешкоджала розробникам направляти користувачів поза межі своєї екосистеми до альтернативних платформ для пропозицій і контенту. Водночас рекламна модель Meta, яка передбачає «оплату або згоду», змушувала користувачів робити жорсткий вибір: дозволити збір персональних даних для таргетованої реклами або оформити передплату.
