Новий міністр оборони України Євгеній Хмара запропонував своєму попереднику Михайлу Федорову продовжити спільну роботу над оборонними проєктами. Про це він розповів 30 серпня під час зустрічі з журналістами. За словами Хмари, йдеться не про повернення Федорова на конкретну посаду в Міністерство оборони України, а про можливість знайти зручну модель співпраці. Відповіді від колишнього очільника Міноборони на цю пропозицію поки немає.
Розмова відбулася ще в липні
Хмара уточнив, що вони з Федоровим мали одну зустріч у липні, вже після кадрових змін у владі. Саме тоді новий керівник оборонного відомства запропонував обрати будь-який формат, який дозволив би продовжити співпрацю з Міноборони та роботу над спільними ініціативами. Конкретних посад, за словами Хмари, під час тієї розмови не обговорювали.
Як Федоров залишив Міноборони
Михайло Федоров очолив Міноборони 14 січня 2026 року — його призначення тоді підтримали 277 народних депутатів. У липні, під час переформатування уряду, Володимир Зеленський вирішив не вносити кандидатуру Федорова на повторне призначення. 15 липня Федоров підтвердив, що завершує роботу на посаді, а наступного дня розповів, що президент пропонував йому залишитися в команді як раднику або знайти інший формат роботи. Від посади радника він тоді відмовився.
Технологічний напрям команди Федорова
За час роботи Федорова Міноборони робило великий акцент на дронах, цифровізації та defense tech. Серед проєктів, про які офіційно повідомляло відомство, — розвиток Brave1 Market, запуск Mission Control у бойовій екосистемі DELTA, підтримка сучасних дронових підрозділів, закупівлі безпілотників та розширення механізму єБалів. У квітні Міноборони повідомляло, що від початку 2026 року через Brave1 Market підрозділи замовили техніки на 14 млрд грн, а на фронт уже поставили понад 181 тисячу одиниць дронів, наземних роботизованих комплексів, засобів РЕБ та іншого обладнання.
Дрони, перехоплювачі та далекобійні системи
У липні Федоров, підбиваючи підсумки роботи в Міноборони, серед основних напрямів називав middle strike, FPV-дрони на оптоволокні, дешеві розвідувальні системи, наземні роботизовані комплекси, дрони-перехоплювачі та deep strike. Окремим напрямом залишалися оборонні інновації, які проходили тестування та масштабування через Brave1. Міноборони також проводило випробування нового покоління українських дронів-бомберів із більшою дальністю, вантажопідйомністю та захищеним зв’язком.
Хмара прийшов до відомства зі спецпідрозділів
Євгеній Хмара до переходу в Міноборони мав багаторічний досвід служби у спеціальних підрозділах. Він служив у загоні спеціального призначення «Омега», згодом — у спецпідрозділі СБУ «Альфа», а з 2023 року очолював Центр спеціальних операцій «А» СБУ. У січні 2026 року Хмара став виконувачем обов’язків голови СБУ, а з 20 липня тимчасово виконував обов’язки міністра оборони. 19 серпня Верховна Рада призначила його міністром оборони — за проголосували 312 народних депутатів.
Нове керівництво назвало свої пріоритети
Після призначення Хмара назвав три базові напрями роботи: фронт і посилення війська, людей та розвиток оборонної промисловості. Серед завдань також залишаються посилення ППО, масштабування дронових спроможностей, далекобійні операції, виробництво зброї та зміни в системі закупівель. Під час представлення нового міністра Володимир Зеленський окремо говорив про необхідність швидкої взаємодії між Міноборони та Збройними силами України, а також про реагування на зміни безпосередньо на полі бою.
Технологічні програми Міноборони продовжуються
Після зміни керівництва низка технологічних напрямів не зупинилася. 21 серпня Міноборони повідомило про перший конкурентний тендер на закупівлю deep strike БпЛА — далекобійних ударних дронів для ураження цілей у стратегічній глибині. Хмара називав нарощування таких спроможностей одним із ключових компонентів української оборонної стратегії. Раніше він також заявляв про плани посилювати deep strike та масштабувати рішення, які вже використовують Сили оборони України.
Федоров тим часом отримав пропозицію від Італії
Після звільнення з посади Михайло Федоров продовжив працювати у сфері оборонних технологій. 28 серпня він повідомив, що погодився стати радником міністра оборони Італії Гвідо Крозетто з питань оборонних інновацій. Під час зустрічі сторони говорили про дрони, автономні системи, протиповітряну оборону та розвиток defense tech-екосистеми. Сам Федоров заявив, що його основний робочий фокус залишається в Україні, де він продовжує займатися новими проєктами та залученням міжнародних ресурсів.
Робота радником не передбачає переїзду
Після появи новини про Італію пресофіс Федорова окремо пояснив, що колишній міністр продовжить жити та працювати в Україні. Там також заявили, що роль радника іноземного міністра не передбачає передачі державної таємниці, спеціальної інформації про розроблення чи використання військової продукції або інших даних з обмеженим доступом. Федоров планує долучатися й до інших міжнародних проєктів у сфері цифровізації та оборонних технологій.
Відповіді Хмарі поки немає
Станом на 30 серпня 2026 року публічно невідомо, чи погодиться Федоров на запропонований формат роботи з українським оборонним відомством. Хмара сказав журналістам, що зворотного зв’язку від свого попередника ще не отримав. Тож наразі йдеться саме про відкриту пропозицію продовжити оборонні проєкти, а не про кадрове призначення чи повернення Федорова на посаду в Міноборони. Деталі можливої співпраці сторони поки публічно не оголошували.
