Масове перетинання кордону у Сеуті: хвиля мігрантів, що шокувала Європу
Неочікуваний прорив на іспансько-марокканській межі
Як і багато інших у Марокко, Мохаммед Ахмідхо вранці четверга помітив у соцмережах інформацію про те, що суворо охоронюваний кордон з іспанською територією Сеути відкритий. Незабаром він приєднався до групи з десятків тисяч людей, яких вразило, що марокканська поліція буквально запрошувала перетнути кордон до Іспанії.
Мігранти пробиралися крізь дірки у металевих огорожах, перелазили через мури чи пливли морською межею з екіпіруванням для підводного плавання або на плавзасобах. Серед них були люди у гідрокостюмах, деякі – з плавниками, а хтось припливав на надувних рятувальних кругах. На жаль, у хаосі загинуло понад 60 осіб. Для Ахмідхо, який серед приблизно 50 000 мігрантів, це був шалений досвід: розмір натовпу й інтенсивність події перевищили навіть міграційну кризу 2015 року.
Сеута в становищі надзвичайної ситуації
Вже в п’ятницю вранці місто з населенням лише 84 000 мешканців перетворилося на приклад кризи, якої Європа прагнула уникнути. Під час масового напливу мігрантів місцеві закривалися у домівках та не відкривали магазини. Тим часом вулиці заповнили молоді чоловіки без конкретної мети, які збиралися на площах і у дворах.
Деякі з них намагалися освіжитися у прибережній зоні, охоронюваній іспанським військово-морським патрулем, або йшли водою попри плаваючі пластикові відходи. На узбережжі залишилися покинуті речі прибулих: взуття, поліетиленові пакети, гідрокостюм і навіть посвідчення з Казабланки.
Тиск іспанських військових і розчарування мігрантів
Іспанські солдати, мобілізовані для керування кризою, стояли на танках і спостерігали за ситуацією. Мігранти на пляжі пили воду з душових установок, які рекламували Сеуту як місце яскравих емоцій. Ахмідхо носив рожеві плавки і розповідав, що ноги болять від підйому по каменях біля кордону.
Однак його сподівання отримати роботу не виправдалися: скрізь бачили лише солдатів і поліцію, які наполегливо просили повертатися назад. Мігранти скаржилися на відсутність їжі, води та місць для сну. Тим часом місцеві мешканці реагували із страхом і гнівом, критикуючи уряд за бездіяльність.
Реакція влади та суспільства
Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес спробував розрядити напругу, прибувши до Сеути і засудивши прорив як порушення територіальної цілісності країни. Його політичні опоненти звинуватили владу у сприянні міграції, що, на їхню думку, привабило таку хвилю людей.
З іншого боку, Санчес вказав на злочинців-торговців людьми, які нібито обіцяли легкий доступ до притулку. Значною мірою залишається незрозумілим, чому саме цього разу кордон опинився відкритим, оскільки раніше Марокко вже звинувачували у використанні міграції як посилення політичного тиску.
Суперечливі версії мігрантів
- Молодий чоловік Ажуб ель-Аррот припустив, що відкриття кордону було породжене політичними мотивами з боку Марокко.
- 19-річна Дуае Табіт розповіла, що інформація розповсюдилась соцмережами і швидко стала вірусною, спонукаючи багатьох виїхати.
- Вона підкреслила, що очікувала більш гостинного прийому, але натомість зіткнулася з відсутністю базових зручностей.
Відчайдушні умови та настрої серед мігрантів
Багато з прибулих зовсім не розуміли, що їх чекає. Молоді чоловіки бродили з босими ногами або в одному взутті, без певної мети, наче в безкінечному поході. Люди намагалися знайти їжу, воду чи хоч якусь допомогу, іноді навіть у смітниках.
Під палючим сонцем вони шукали тінь на різних локаціях: під величезною статуєю, біля заправок, під наметами покинутих ярмарків. Одній жінці навіть стало зле біля магазину Zara.
Місцеві молоді мешканці та їхня думка
- 15-річний Сулайман Ахмед, корінний житель Сеути з марокканським походженням, висловив здивування з приводу того, що Марокко дозволило такому великому потоку перетнути кордон.
- Він закликав до посилення заходів безпеки та критикував політиків за «театральні» появи на кордоні без реальних дій.
Масовий відступ і повернення назад
Протягом дня більшість мігрантів почала повертатися назад. Іспанські військові використовували гучномовці, щоб мовами арабської групи інструктували їх іти додому. Поліцейські застосовували фізичний тиск і жорстко супроводжували людей до кордону. В окремих випадках невеликі групи місцевих жителів переслідували й залякували тих, хто залишився.
За даними Міністерства внутрішніх справ Іспанії, до 18:00 уже понад 48 000 осіб повернулися через межу. Вони проходили через прикордонні ворота зі сталевими решітками та колючим дротом, і збиралися на узбережжі, де раптом залишилась купа одягу та сміття.
Ахмідхо стояв у довгій черзі й відчував розчарування від всього пережитого. «Нам тут нічого не запропонували, лише кричали: „Ідіть звідси“», – з сумом згадував він.
