Як Росія готується зробити зиму 2026 в Україні справжнім випробуванням
Цьогорічна зимова кампанія Росії проти України вже у розпалі – цілеспрямовані атаки на енергетичну інфраструктуру та життєво важливі об’єкти мають на меті не просто зламати систему, а створити справжню гуманітарну кризу.
Тисячі ракет, авіабомб і дронів: російський план терору
За даними New York Times, Україна має інформацію про масштабну операцію, яку розробила Росія для знищення критично важливої енергетичної інфраструктури. Міністр енергетики Денис Шмигаль нібито представив європейським партнерам документ з таким планом.
Головні особливості цього плану:
- До 1000 ударів за допомогою ракет, безпілотників і авіабомб;
- Цілі – підстанції, тепло- і гідроелектростанції, котельні, об’єкти водопостачання й каналізації;
- Особливо небезпечні спроби вивести з ладу три українські АЕС шляхом атак на підстанції, що розташовані поруч із реакторами;
- Удари касетними боєголовками по насосним і очисним станціям, які раніше уникали масштабних обстрілів.
Населення міст Київ, Харків, Одеса та Львів ризикує найбільше – план передбачає до 90% відключень електрики й опалення, а також серйозні перебої з водою та каналізацією.
Київ уже в епіцентрі ударів
Аналітики і журналісти зазначають: Москва не чекає на люті морози. Перші масштабні удари по столичній теплоелектростанції й іншим об’єктам припали ще на початок жовтня. Результат – вибухи, відключення світла й води у кількох районах Києва.
За останні роки енергосистема України зазнала значного руйнування. Голова енергетичного центру DiXi Group Олена Павленко порівнює її стан з марафонцем, який біжить із «однією легенею».
Уряду доводиться докладати максимум зусиль для зміцнення оборони мережі:
- ремонтувати зруйновані ТЕС і підстанції;
- встановлювати малі газові турбіни;
- зводити захисні споруди;
- посилювати загальну стійкість енергосистеми.
У серпні Денис Шмигаль повідомляв, що запасів потужності у 15 гігаватів достатньо, щоб справитися із піковими навантаженнями. Планується, що до кінця року цей показник виросте до понад 21 гігавата. Проте навіть незначні нові удари здатні серйозно підірвати відновлення.
Атака не обмежується енергетикою
Що ще гірше – це широка кампанія для дестабілізації всього цивільного життя, про яку пише Economist. Окрім енергетики, вогонь ведеться по супермаркетах, дата-центрах, дитячих майданчиках, лікарнях і навіть Національній академії наук.
Головні напрямки дій Москви:
- безпосередні удари по цивільних об’єктах;
- диверсійні акти, спрямовані на посилення паніки;
- інформаційний тиск із метою підірвати мораль суспільства.
Урядові джерела розповідають, що Росія активно провокує страх у громадян, хоче зробити життя нестерпним навіть у мирний час, змусити людей боятися буденних справ.
Зеленський про новий рівень агресії: «Тепер жодних правил немає»
Президент наголошує, що українська розвідка перехопила наказ Путіна, відмовитись від «обмежень» під час атак. Від вересня РФ значно посилила удари по цивільних об’єктах, у тому числі школах та лікарнях.
Кремль же традиційно заперечує спрямованість атак на житлові квартали та громадські заклади, хоча факти свідчать про інше.
До того ж, використання реактивних дронів дає Росії перевагу – їх важче збивати, а швидкість і дальність значно вищі.
Головні цифри захисту українського неба:
- Росія запускає до 500 дронів на добу, половина з яких реактивні;
- Україна збиває близько 57% реактивних і до 90% звичайних літальних апаратів;
- Паралельно розробляються власні дрони-перехоплювачі – п’ять моделей проходять тестування, планується серійне виробництво до кінця жовтня.
Однак із проблемою виникають двигуни для дронів – їх брак обмежує масштаби виробництва.
Чи вдасться Росії паралізувати українську столицю?
Журналісти провідних видань задаються ключовим питанням: чи зможе ця атака змінити хід війни, зробити Київ неспроможним протистояти?
Переважна думка експертів свідчить, що міста України складно «ламати» надовго. Енергосистема хоч і ослабла, але досвідчені ремонтні бригади діють оперативно, оперативно відновлюючи пошкоджені об’єкти.
Зазначається, що важливим фактором є не лише зруйнувати об’єкти, але й швидкість їх відновлення, а в цій царині Україна має свій «козир».
Водночас офіційні особи побоюються нових хвиль внутрішні переміщень людей, збільшення кількості біженців, що стане додатковим викликом для всієї країни.
Деякі кияни вже готуються провести холодну пору поза межами міста – на дачах, або у родичів і друзів у регіонах, де удари менш інтенсивні.
