Назарій Кривко — 21-річний військовослужбовець 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Коли розпочалось повномасштабне вторгнення Росії в Україну, йому виповнилося 18 років. З самого початку він прагнув потрапити на фронт, але батьки спочатку застерігали його від цього кроку. У березні 2024 року Назарій підписав контракт і взяв участь у захисті Донецького напрямку. Під час служби він отримав поранення і був змушений на кілька тижнів повернутися додому. Його сестра Катерина згадує, як після цих подій брат дуже змінився: став більш зрілим, відповідальним та серйозним. На жаль, у липні 2024 року Назарій зник безвісти, і вже протягом року родина не припиняє його пошуків.
—
### «Назарій зник безвісти під Торецьком, і ми шукаємо його вже рік»
24 лютого 2022 року родина планувала святкувати 18-річчя Назарія. В ті дні він висловлював бажання одразу вирушити на фронт, але батьки наполягли відкласти це рішення. Врешті-решт у березні 2024 року він підписав контракт, не повідомивши рідних заздалегідь — просто поставив їх перед фактом. Пройшов місяць навчання, після чого відправився до Донецької області.
Після свого першого бойового виходу Назарій зазнав значних змін у характері — він став більш рішучим і відповідальним. Згодом він отримав поранення і провів кілька тижнів у родинному колі. Приїзд брата став несподіванкою для Катерини: у той травневий день у неї був випускний, а Назарій з’явився як справжній дарунок долі. Вони часто говорили про війну, і Назарій поділився, що цивільні, які живуть поблизу лінії фронту, не хочуть залишати свої домівки, що дуже його турбує.
—
### «Втрата зв’язку з Назарієм сталася 2 липня 2024 року»
Перед зникненням він зателефонував родині, попередивши, що йде на бойовий вихід і кілька днів зв’язку не буде. Про зникнення стало відомо через побратима, який вийшов із позиції раніше і перебував на лікуванні у шпиталі через поранення. Цей хлопець повідомив, що Назар загинув, проте сам він не був свідком його загибелі.
Командування не підтвердило смерть молодшого військового, посилаючись на відсутність доступу до району бойових дій. Формально статус Назарія — «зниклий безвісти». Родина не змогла встановити контакт із тими, хто перебував у групі з ним у той час, однак продовжує активно шукати брата: відвідує акції на підтримку військовополонених та сподівається на інформацію від звільнених, які могли його бачити.
—
### «Назарій був життєрадісним і цінував кожен день»
За словами Катерини, шкільні роки для брата не були пов’язані з пристрастю до навчання: школа була переважно приводом для зустрічей із друзями. До війни у нього було багато знайомих, проте конфлікт показав справжнє обличчя багатьох з них. У дитинстві брати часто сварилися, але з часом їхні стосунки стали ґрунтуватися на взаємній довірі і підтримці. Назарій мріяв створити власну сім’ю, яку разом із своєю дівчиною нетерпляче чекає.
—
### «Надію дарують інші, хто шукає своїх близьких»
Сім’я Назарія активно підтримує зв’язок з родинами інших зниклих безвісти та воїнів, що перебувають у полоні. Вони спільно беруть участь у громадських акціях, обмінюються інформацією і тримають один одного в тонусі надії. Катерина веде групу в одній із соціальних мереж, яка об’єднує близько 400 родичів військових, зниклих у районі Торецька влітку 2024 року. Родини обмінюються новинами, шукають свідчення і сподіваються на позитивний розвиток подій.
Підтримку їм надають як військові, що продовжують оборону нашої країни, так і віра в те, що Назарій живий. Саме ця думка допомагає родині зберігати стійкість і не впадати у відчай.
—
Матеріал підготовлено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в межах проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково співпадають з офіційною позицією партнерів.
—
### Допоможіть нам стати кориснішими — пройдіть, будь ласка, опитування.
