Хто стримає Трампа: дев’ять уроків американської торгової війни з усім світом

Президент США Дональд Трамп оголосив про початок торгової війни на глобальному рівні на початку квітня, проте відразу ж ввів тримісячну паузу для ведення переговорів. Тепер це короткочасне перемир’я минуло. Нові тарифи затверджено і з 7 серпня світ вступає у нову еру, де Сполучені Штати — провідна економічна та військова держава світу — використовуватимуть торговельні механізми як інструмент тиску на ворогів, союзників, а також власне населення і бізнес.

Питання полягає у тому, наскільки серйозними є наслідки і які уроки можемо винести з цього першого етапу торгової війни, розв’язаної Трампом. Фахівці та науковці пропонують низку основних висновків:

1. Трамп не відступить

   • Для Президента тарифи є засобом впливу. Він вводить і скасовує їх незалежно від економічної раціональності. Найпоширеніша думка серед економістів – що тарифний хаос сам по собі є метою.
   • Такий хаос – це інструмент тиску, і Трамп може в будь-який момент застосувати тарифний «аргумент» проти будь-кого.
   • На прикладі угоди з Євросоюзом видно, що хоча ЄС є найбільшим торговим партнером і військовим союзником США, Трамп запровадив 15% ввізний збір на весь європейський імпорт. Причина – суто політична, каже лауреат Нобелівської премії Пол Кругман, який вважає, що Трамп просто вирішив продовжувати торгову війну, спираючись на власне відчуття перемоги.

2. Наслідки: гірше, ніж раніше, але кращі, ніж могли бути

   • Після анонсу нових тарифів 2 квітня ринок відреагував стрімким виведенням капіталів з Америки, знизився курс долара, впали ціни на держоблігації та акції. Це змусило Трампа оголосити паузу.
   • По завершенню перемир’я тарифи виявилися значно нижчими — до 15-20%, а не 40-50%, як прогнозувалося.
   • Втім, це визначний максимум за останні понад 80 років: середньоімпортне мито зросло з 3-4% до приблизно 17-18%, прорахували аналітики від Єльського університету. Це найвищий рівень бар’єрів з часів Великої депресії 1930-х, що тоді призвела до економічного колапсу та Другої світової війни.

3. Основну втрату торгова війна завдає США

   • Економісти застерігали, що зростання імпортних мит спричинить спад економіки через кілька причин:
     • збільшення вартості імпортованих товарів підвищить витрати домогосподарств і бізнесу, що призведе до скорочення споживання й інвестицій;
     • обмеження ринку негативно впливає на розширення підприємництва і зайнятість.
   • Згідно з моделями Єльського університету, ціни зростуть у середньому на 1,8%, це означає збиток для типової американської сім’ї в 2400 доларів на рік.
   • Занепад активності в економіці підтверджує і статистика Мінпраці США, згідно з якою місячне створення нових робочих місць упало з 150–200 тис. до лише 35 тис. за останні місяці. Одночасно зафіксоване уповільнення економічного зростання та підвищення цін на довготривалі товари, такі як холодильники та авто.

4. Дохідність бюджету США зростає, але в межах похибки

   • Зростання доходів держказни – закономірне явище, оскільки тарифи є фактично податком, тож підвищення ставок логічно веде до збільшення надходжень. Проте одночасно споживання і загальні податкові надходження можуть зменшуватися через уповільнення економіки.
   • Офіційні дані свідчать про подвоєння митних зборів за півроку і чотириразове зростання у червні — до $27 млрд.
   • Проте ці суми значущим для всієї економіки США не стануть, наголошує експерт Карнегі Пітер Харрелл. Питома вага мит у загальних доходах зросла з 2% до близько 5%.

5. Проти тарифів виступають майже всі, окрім Трампа, в тому числі й законодавча влада

   • Американський бізнес відстоює вільну торгівлю, адже приблизно половина імпорту – це сировина і комплектуючі, які використовуються для виробництва готової продукції в США.
   • Підвищення собівартості продукції знижує її конкурентоздатність на внутрішньому ринку і за кордоном.
   • Тарифні заходи зачіпають навіть продукти, що не виробляються в США, зокрема тропічні фрукти, включаючи банани і каву.
   • Проти Трампа намагалися подати судові позови кілька штатів і бізнес-лобістів, перша інстанція стала на бік позивачів, але президент домігся відтермінування розгляду до остаточного рішення. Справа має всі шанси дійти до Верховного суду, де більшість складають судді, близькі до влади. Ця судова перспектива додає впевненості й сміливості торговельним партнерам США в переговорах.

6. Торговельні угоди Трампа швидкоплинні, а обіцяні показники – сумнівні

   • За 90-денне перемир’я Трамп планував укласти 90 угод із 90 країнами, але насправді підписав лише кілька меморандумів з десятком партнерів, причому деталі угод залишаються неясними.
   • Наприклад, після угоди з ЄС Трамп заявив, що Європа збільшить закупівлю американських енергоносіїв до $750 млрд за три роки (по $250 млрд на рік). Однак сьогодні ЄС закуповує максимум $150 млрд на рік, і збільшення імпорту втричі без серйозних потрясінь на світових ринках енергоносіїв виглядає малоймовірним.
   • Крім того, чиновники ЄС хоч і пообіцяли нарощувати закупівлі, не можуть нав’язати бізнесу конкретні напрямки закупівель.
   • Найголовніше – Трамп може будь-коли розірвати такі угоди за власним бажанням, що вже стало звичною практикою, включно із порушенням домовленостей з Мексикою, Канадою, Південною Кореєю та іншими державами, навіть якщо він їх особисто схвалював раніше.

7. Тарифи зміцнюють вплив Трампа

   • Хоча імпортний податок завдає шкоди американському споживачу, він одночасно підсилює президентську владу, даючи Трампу інструмент впливу на іноземних партнерів і розширюючи ресурсний контроль всередині країни.
   • За словами Пола Кругмана, тарифи діють як податок із продажу, що знижує реальні доходи малозабезпечених американців на 1,5%, при цьому податкові пільги частково збільшують доходи багатих.
   • Економічна вага нового податку перекладається із населення та бізнесу на федеральну владу і самого президента, який може розподіляти ці кошти відповідно до політичних цілей.
   • Конгрес вже розглядає законопроєкт про виплату чеків компенсаторного характеру громадянам, що мають збитки від тарифів.
   • Крім того, Трамп має можливість вибірково запроваджувати мита або звільняти від них, як це підтверджує Bloomberg: загальна сума винятків досягає понад 1 трлн доларів. Основними вигодонабувачами є китайська Lenovo, корейський Samsung, нафтовидобувні компанії, майнери біткоїна та великі фармацевтичні корпорації.

8. Європа виглядає послабленою через залежність від захисту від Путіна

   • Євросоюзу вдалося домогтися 15% мита на свою продукцію, але при цьому він утримався від масштабного протистояння з США, оскільки залежить від американської військової підтримки у стримуванні агресії Росії під керівництвом Володимира Путіна.
   • За словами Кругмана, країни ЄС «імітували поступки» та утрималися від заходів у відповідь, хоч і мали право захищати свої інтереси, оскільки США порушили раніше укладені домовленості.
   • Така позиція виглядає ознакою слабкості на тлі серйозних викликів, зокрема в підтримці України.
9. Китай виходить у виграш у цьому раунді торговельних суперечок
   • Спочатку Трамп розпочав торговельну війну саме проти Китаю, головного економічного і військового конкурента США, але згодом сфокусувався на інших країнах, у тому числі найближчих союзниках, паралельно оголосивши паузу в конфлікті з Пекіном до середини серпня.
   • Вочевидь, ця пауза може продовжитися ще на кілька місяців, оскільки президент планує провести особисту зустріч з лідером Китаю Сі Цзіньпіном восени.
   • За прогнозом професора Гарвардського університету Грема Еллісона, на цій зустрічі Трамп може несподівано розпочати нову еру співпраці та дружби з Китаєм, а угода з ним створить передумови для Pax Pacifica — мирного порядку в регіоні Тихого океану.
   • Для Трампа така домовленість могла би стати ключовим здобутком його політичної спадщини, змінивши сприйняття його ролі у світовій історії.

Таким чином, торговельна війна, розв’язана Дональдом Трампом, змінює міжнародний економічний ландшафт, позначаючись на глобальній політиці, внутрішній економіці США та стосунках з провідними союзниками і конкурентами.