,

«Угорська кара» для України: як Будапешт принижує Київ і як з цим боротися

Written By: author avatar Олексій Любацький
author avatar Олексій Любацький
Головний редактор Znaj.org. Відповідає за редакційну політику, розвиток сервісів видання та якість публікацій. Має досвід у веброзробці, адмініструванні серверів і SEO, тому дбає, щоб новини швидко з'являлися на сайті й зручно читалися з будь-якого пристрою.

18 Вересня, 2026

Карпатський саміт без Угорщини: що приховує Будапешт

18 вересня в Україні, на Івано-Франківщині, відбувся перший саміт “Карпатської ініціативи”. Зібралися лідери й топпосадовці майже всіх держав, що мають частину Карпат - Польщі, Словаччини, Румунії, Сербії, Чехії та Австрії.

Однак на політичній карті гостро впадає в очі відсутність Угорщини. Замість прем’єра чи іншого високопосадовця на цей захід приїхав лише заступник посла в Києві. Це не просто випадковість - це демонстрація ставлення Будапешта до України та її міжнародних ініціатив.

Угорський примус і дипломатичний ляпас Києву

Питання не лише в ігноруванні події прем’єром Угорщини Петером Мадяром, попри багаторазові запрошення. Це радше про те, як угорська влада вела переговори напередодні, що викликало низку неприємних дипломатичних несподіванок для Києва.

Весь цей час в Українській Верховній Раді тримається втаємничено негативний інцидент, через який українські дипломати не поспішають говорити публічно.

Все це лише підкреслює зміну політики Угорщини, що зосередилася на демонстративній зневазі до української сторони.

Політика штучної кризи

Центральним інструментом нової угорської політики залишається штучно створена криза у відносинах, що зародилася при Орбані і яка, незважаючи на заяви нової влади, все більше закріплюється.

Цікаво, що Будапешт цими діями водночас шкодить і власній національній меншині Закарпаття. Адже блокування європейської інтеграції України та гальмування необхідних законів ставить угорців Закарпаття в складне становище.

Попри це, Київ продовжує шукати точки дотику і прагне залагодити сусідські стосунки, хоча без взаємного бажання діалог неможливий.

Знак підтримки чи холодна відмова: історія закону про “маленький робот”

Два тижні тому Верховна Рада України зробила крок, який міг би суттєво розтопити кригу у відносинах із Угорщиною. Україна стала першою у світі, хто офіційно визнав і засудив радянські репресії проти угорців, що мають історичне значення і тісно пов’язані з Закарпаттям.

Це рішення було значущим не лише для історичної справедливості, а й мало політичне значення, яке мало б покращити діалог із сусідами.

Однак відповідь угорських політиків була вражаючою - спікерка угорського парламенту Агнеш Форштоффер відмовилася зустрічатися з українською делегацією, і жоден угорський посадовець не проявив готовності до контакту.

Напруженість завдяки дипломатичним іграм

Уряд Угорщини пояснює свою відмову тим, що хоче почати діалог на рівні самих лідерів - начебто спершу має зустрітися прем’єр Мадяр з президентом Зеленським, а вже потім обговорювати інші теми. Проте в дипломатії це протилежно логіці.

Основні етапи успішної дипломатії передбачають:

  • попередні домовленості між меншими за рангом офіційними особами,
  • підготовку зустрічі лідерів,
  • узгодження ключових деталей уже на найвищому рівні.

Відсутність таких перехідних кроків засвідчує навмисний зрив діалогу.

Прем’єр боїться зустрічі чи все продумано?

Переговори про візит Мадяра до України велися, але остаточної відповіді напередодні саміту так і не отримали. Мадяр оголосив про поїздку по Західній Угорщині, що виглядає як унікальна відмовка, адже це не сумісно з візитом до України.

Таким чином Угорщина фактично стала єдиною державою Карпатського регіону, яка ігнорує важливу міжнародну дипломатичну ініціативу.

Угорщина як блокатор України у ЄС: дії та наслідки

Угорський політикум демонструє двояку позицію. Спікерка парламенту активно подорожує, збирає зустрічі, але коли йдеться про Київ, вибирає дистанцію та відмови.

Перед самітом до Будапешта запросили спікера парламенту Молдови - сигнал, що це неприхована відмова саме Україні. Адже угорська блокада у ЄС спрямована на розділення Молдови і України в євроінтеграційних процесах.

Основні прояви блокади:

  1. Відсутність конкретних вимог і пояснень від Угорщини.
  2. Вето на відкриття нових кластери перегляду угоди України з ЄС.
  3. Уникання діалогу навіть на найвищому рівні.

Все це створює глухий кут у двосторонніх відносинах, ускладнює подальший євроінтеграційний шлях України та погіршує становище угорської меншини Закарпаття.

Шокуючий спадок Орбана?

Після зміни уряду в Угорщині очікували змін. Новий прем’єр підкреслює антиросійську позицію, однак його ставлення до України багато в чому повторює минулу політику Орбана.

Важливо зауважити, що серед дипломатичного корпусу угорської сторони залишаються впливові прибічники попереднього курсу, і це ускладнює зміну риторики та поведінки.

Тінь Орбанівської політики у відносинах Києва та Будапешта

Чому ж новий уряд Угорщини вдається до такої політики?

Офіційні пояснення з угорського боку зводяться до впливу громадської думки, яка, мовляв, переважно негативна щодо України через роки пропаганди.

Однак цей аргумент не здається переконливим, особливо з огляду на те, що відсутність прогресу лише поглиблює непорозуміння.

Альтернативні погляди з українського боку:

  • Команда Орбана не залишила владу повністю і досі впливає на політику, блокуючи нормалізацію.
  • Посол Угорщини в ЄС продовжує політику старого уряду, зокрема щодо України.
  • Петер Мадяр фактично вибрав курс на посилення кризи, жертвуючи угорцями Закарпаття.

Показово, що дії нового прем’єра не приносять вигоди ні Україні, ні угорським громадам, ні євроатлантичним союзникам.

Запитання, які залишаються відкритими

Чи вважає Мадяр закарпатських угорців “громадянами другого сорту”? Чи планує він чекати роками, поки вдасться відновити діалог? Відповіді наразі немає.

Шляхи подолання кризи у відносинах двох країн

Зміна влади в Угорщині не принесла бажаних позитивних змін, але не всі важелі впливу використані.

Експерти наголошують на важливості тиску західних партнерів, і є надія, що в Берліні, Варшаві, Вашингтоні та інституціях ЄС про це пам’ятають.

Фактори впливу:

  1. Роль США в регіоні та їхнє законодавство щодо енергетичних санкцій.
  2. Критичні консультації з керівниками Угорщини у столиці США.
  3. Підтримка міжнародних партнерів у діалозі про права меншин і євроінтеграцію.

Угорщина мусить усвідомити, що її політика шкодить не тільки Україні, а й їй самій.

Стратегія України

Навіть перед лицем демонстративних образ з Будапешта, Україна дорожить втіленням домовленостей щодо прав меншин - це ключовий фактор для продовження діалогу.

Шляхи ускладнюються, якщо Україна відповідатиме дзеркальною блокадою, і саме тому Києву варто:

  • Виконувати взяті зобов’язання без затримок.
  • Проводити діалог на різних рівнях, навіть через посередників.
  • Готувати ґрунт для поступового відновлення довіри крок за кроком.

Поки що ж однією стороною, що протистоїть відкритому діалогу, залишається уряд Угорщини під керівництвом Петера Мадяра.

Автор матеріалу
Олексій Любацький
Головний редактор

Головний редактор Znaj.org. Відповідає за редакційну політику, розвиток сервісів видання та якість публікацій. Має досвід у веброзробці, адмініструванні серверів і SEO, тому дбає, щоб новини швидко з'являлися на сайті й зручно читалися з будь-якого пристрою.

різне