Попереду в національної збірної України важливі матчі відбору на чемпіонат світу 2026 року проти Ісландії та Азербайджану. Захисник збірної, Віталій Миколенко, поділився своїми очікуваннями та враженнями від поточного етапу відбору.
За словами Віталія, фаворитом відбіркової групи є Франція, що не викликає сумнівів. Команда має у своїх планах обов’язкові перемоги у всіх чотирьох залишкових матчах, серед яких особливо важливі протистояння з Ісландією та Азербайджаном — прямими конкурентами за друге місце в групі. Результати цих поєдинків безпосередньо вплинуть на шанси у боротьбі за вихід на чемпіонат світу.
Віталій наголошує на високому рівні відповідальності, який відчувається в команді:
– Тиск за результат відчувається завжди, незалежно від того, чи це клубні змагання, чи міжнародні матчі збірної.
– Особливо гостро переживається він саме у збірній, адже часу на підготовку менше, а склад команди часто змінюється — є травми та різний фізичний стан гравців.
– У товариських матчах тиск дещо менший, однак він не зникає, оскільки потрібно демонструвати якісний футбол і здобувати перемоги.
– У відбіркових матчах, які мають визначальне значення для подальшої долі збірної, навантаження ще більші, адже йдеться про престиж країни та можливість виступати на великому турнірі.
Щодо ставлення вболівальників, Миколенко звернувся з наступним посланням:
– Він побажав усім прихильникам команди терпіння.
– Не став наполягати на тому, щоб всі безумовно підтримували збірну, розуміючи, що серед фанатів є різні думки.
– На його думку, критика після деяких матчів цілком прийнятна і навіть справедлива.
– Головне — зберігати терпіння і, за можливості, вболівати за команду, підтримуючи її в непростий період.
Таким чином, національна команда готується до ключових поєдинків, в яких необхідно підтвердити свій статус претендента на вихід із відбіркової групи. Віталій Миколенко закликає вболівальників до розуміння та підтримки, підкреслюючи, що кожен матч — це боротьба за майбутнє збірної України на світовій футбольній арені.
—
Фото: УАФ, автор — Дан Балашов