Як у Києві налагоджено систему харчування під час енергетичної кризи
За дорученням уряду ДСНС підготувала 41 польову кухню, щоб забезпечити гаряче харчування людям у будинках, де тимчасово немає тепла та газопостачання. Чотири з цих кухонь вже працюють, обслуговуючи десятки рятувальників із різних регіонів, які приїхали до столиці для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації в енергетиці.
Ще 37 польових кухонь перебувають у стані готовності й можуть бути розгорнуті горезвісної миті в будь-якій частині міста за потреби. За зверненням міської адміністрації ДСНС спільно з партнерами відкриватиме нові пункти харчування біля центрів незламності — тих місць, де містяни можуть зігрітися і отримати їжу.
Хто допомагає годувати місто
У столиці наразі активно працюють 56 пунктів видачі гарячої їжі. Її готують волонтери та професіонали з міжнародної організації World Central Kitchen, яка з початку повномасштабної війни приготувала понад 260 мільйонів порцій для українців, а також представники Червоного Хреста.
ДСНС офіційно співпрацює з цими організаціями, уклавши меморандум для координації зусиль на всіх рівнях. За даними Інтерфаксу станом на 19 січня, Український Червоний Хрест координує роботу польових кухонь, забезпечуючи їх усім необхідним разом з гуманітарними партнерами.
Протягом лише одного тижня через ці пункти харчування киянам видали понад 26 000 порцій гарячих страв.
Ситуація у Київській області: як годують громади
У районах Київщини, де ситуація з теплом і світлом все ще складна, працюють великі пункти харчування. Наприклад:
- у Броварах функціонує фудтрак, який видає близько 16 000 порцій на добу,
- в Ірпені – унікальний потяг-кухня від Укрзалізниці з щоденним меню на 4 000 людей.
Мобільні пункти незламності, які розгортає ДСНС, швидко реагують і з’являються там, де найгірша ситуація. Після нищівної атаки російських військ 9 січня, у столиці додаткові намети з харчуванням і теплом встановили в Дарницькому, Деснянському і Голосіївському районах, а також у місті Бровари.
Чому варто це знати кожному киянину
Після масштабних атак по енергетичній інфраструктурі тисячі мешканців Києва залишилися без можливості готувати їжу вдома — особливо в будинках, де немає газу і електрику подають нестабільно. Система польових кухонь і пунктів гарячого харчування допомагає закрити базову потребу в їжі та теплі, поки тривають складні ремонтні роботи.
Ось головні переваги цієї системи:
- оперативне розгортання у кризових районах;
- координація ДСНС з міжнародними організаціями;
- підтримка не тільки киян, а й рятувальників і постраждалих від аварій.
Завдяки такому злагодженому підходу столиця має змогу максимально швидко і якісно підтримувати людей у непростий час.
