Чому традиційний захист пам’яток втрачає ефективність
У 2022 році столичні монументи намагалися убезпечити, оточуючи їх модульними укриттями та мішками з піском. Такий підхід допомагав зменшити можливі пошкодження від уламків і вибухів. Проте за останні чотири роки тактика російських атак значно змінилася: з’явилися нові засоби ураження підвищеної потужності, зокрема балістичні ракети.
Як пояснює директор Департаменту культури КМДА Сергій Анжияк, саме через ці сучасні загрози звичні захисні конструкції перестають справлятися із завданням. Вони фактично можуть стати більшою проблемою, адже під час потужної вибухової хвилі такі споруди здатні посилювати механічні ушкодження на пам’ятках.
Наприклад, у Департаменті констатують: на сьогодні не існує сертифікованих захисних споруд, які б гарантували безпеку від високоточної і масштабної зброї сучасності.
Як вологість і грибки нищать скульптури зсередини
Крім зміни способів атак, проблему поглиблюють умови всередині укриттів. Через погану вентиляцію там накопичується зайва волога, що руйнує мішки з піском. Через це підвищується ризик появи грибків та інших мікроорганізмів, які шкідливо впливають на матеріали пам’ятників.
Особливо вразливими є скульптури з мармуру та інших природних каменів. Залишатися в таких «парникових» умовах довго означає ризикувати більше, адже внутрішнє руйнування може бути небезпечнішим, ніж зовнішні пошкодження від ударів.
Які пам’ятники вже звільнили та що планують далі
У Києві вже почали демонтувати захисні конструкції, повертаючи скульптурам колишній вигляд. Ось як це виглядає на практиці:
- Зняли укриття з пам’ятника княгині Ользі;
- Провели очищення і реставраційні роботи на монументі Миколі Лисенку;
- Наступною планують розкрити пам’ятник Лесі Українці.
Після цього заплановано демонтаж захисних споруд у Наводницькому парку біля пам’ятника засновникам Києва.
Таким чином, столиця поступово повертає культурним об’єктам відкритість, водночас шукаючи більш адаптовані та сучасні рішення, які гарантують їх безпеку навіть у складних умовах війни.
