Прощання з Миколою Карпюком у Києві: Герой, який жив і загинув як вікінг
25 вересня у столиці відбулася траурна церемонія прощання з Миколою Карпюком — видатним громадським і політичним діячем, співзасновником Української національної асамблеї – Української Народної Самооборони (УНА-УНСО) та колишнім політв’язнем Кремля. Він загинув на фронті 19 вересня у віці 62 років.
Прощання з Миколою Карпюком у Києві, 25 вересня 2026 року. Суспільне Новини/Іван Антипенко
Люди, які прийшли попрощатися
Зал прощання зібрав близьких друзів, бойових побратимів, колишніх політв’язнів та однокласників Миколи. Серед присутніх була і журналістка Наталія Чангулі, яка знала Карпюка протягом багатьох років.
«Він був сповнений бойового духу, прагнув лише одного — воювати. Жив як вікінг і загинув як вікінг», — поділилась Наталія.
За її словами, Карпюк загинув під час бою на Запорізькому напрямку, разом із двома побратимами з його підрозділу. Незважаючи на поважний вік, пережиті війни та страшний полон, він не втрачав бажання повернутися на передову.
«Він міг би спокійно залишатися вдома після всіх випробувань: війни, тюрми, жахливого російського полону. Але прагнув бути там, де найбільше потрібен», — наголосила Чангулі.
Вшанування пам’яті Миколи Карпюка, 25 вересня 2026 року. Суспільне Новини/Іван Антипенко
Остання зустріч із рідним однокласником
Віддати останню шану Карпюку приїхав його однокласник Анатолій із села Великий Житин на Рівненщині, рідного краю політика. Востаннє вони спілкувалися телефоном у липні цього року.
«Він сказав: “Мене чекає ще одна справа, я її розв’яжу тут, у Києві, і обов’язково приїду”. На жаль, не судилося» — розповів Анатолій.
Прощання з Миколою Карпюком, 25 вересня 2026 року. Суспільне Новини/Іван Антипенко
Спогади колишніх політв’язнів та побратимів
Серед присутніх був і журналіст, колишній політв’язень Кремля Роман Сущенко. Вони познайомилися у 2019 році після визволення з ув’язнення в Росії.
«Наша перша зустріч сталася дорогою додому, у супроводі співробітників ФСБ, де ми встигли обмінятися кількома словами», — поділився Роман.
Після звільнення каркас спілкування між колишніми політв’язнями підтримувався на зв’язку з Карпюком. Наразі вони ініціювали петицію з проханням присвоїти Миколі звання Героя України посмертно. Петиція вже зареєстрована на офіційному сайті президента.
Вшанування героя у Києві, 25 вересня 2026 року. Суспільне Новини/Іван Антипенко
Життєвий шлях Миколи Карпюка
Микола Карпюк народився 21 травня 1964 року у селі Великий Житин на Рівненщині.
Його трудовий і життєвий шлях був різноманітним:
- після школи працював токарем на заводі «Газотрон» у Рівному;
- служив у армії;
- працював на льонокомбінаті та на заводі тракторних запчастин;
- згодом став журналістом газети «Наша справа».
У політичній діяльності Карпюк посідав керівні ролі:
- був головою рівненського осередку Української національної асамблеї;
- одним із лідерів УНА-УНСО;
- брав участь у виборах до Верховної Ради у 1998 та 2002 роках за списками УНА-УНСО.
Боротьба та ув’язнення
Карпюк був активним учасником акції «Україна без Кучми» у 2000-2001 роках, за що отримав покарання у вигляді 4,5 року ув’язнення. У 2015 році Європейський суд із прав людини визнав, що під час розгляду справи порушувалися його права, і постановив виплату компенсації.
У березні 2014 року його затримали під час перетину кордону в Росії. У 2016 році Карпюка засудили до 22,5 року за звинуваченнями, пов’язаними з його нібито участю у першій чеченській війні. Він рішуче заперечував ці звинувачення, називаючи їх безпідставними.
Правозахисний центр «Меморіал» визнав Миколу Карпюка та Станіслава Клиха політичними ув’язненими.
Повернення додому і новий шлях
У вересні 2019 року, у рамках обміну ув’язненими, Карпюк нарешті повернувся в Україну. З початком повномасштабного вторгнення Росії він активно долучився до Сил оборони країни, вклавши всі свої сили та досвід у боротьбу за незалежність.
Його загибель 19 вересня, на фронті, стала болючою втратою для багатьох.
