Кривава тінь трауру: як Іран знищує правозахисників під час похоронів Хаменеї
Несподівані арешти під гучний траур
Поки в Ірані готувалися до масштабного похорону свого вбитого верховного лідера – події, яку влада прагне подати як прояв національної єдності та скорботи, силові структури країни продовжили безжальний розгін активістів і лідерів громадських рухів.
У середу вранці двох знаних екологів, Хумана Джокара та Сепіде Кашані, заарештували прямо в їхніх домівках. Поліцейські конфіскували всі електронні пристрої, а також затримали сестру Кашані, Сіму, яка є хворою на розсіяний склероз. Про це повідомив адвокат активістів, Ходжат Кермані.
Наразі ніяких офіційних звинувачень не висунуто, а зв’язок із затриманими мінімальний: лише короткі телефонні розмови з рідними.
Контекст репресій: на межі виживання правозахисників
Цей випадок – лише крихітна частина широкого репресивного удару, який триває проти іранського громадянського суспільства. З початку масштабного конфлікту, який розпочався 28 лютого за ініціативою США та Ізраїлю, було затримано понад шість тисяч осіб, за даними Amnesty International.
Хуман Джокар майже все життя присвятив захисту зникаючої популяції азіатських гепардів, а він з Кашані були активними членами фонду Persian Wildlife Heritage Foundation, що базується у Тегерані.
Іронія долі у тому, що в 2018 році їх уже відправляли в Евінську в’язницю, де звинувачували в шпигунстві за надуманими звинуваченнями і тримали під вартою понад шість років. У в’язниці вони могли лише мріяти про повернення до активної діяльності.
За словами Нілуфар Байані – ще однієї екологічної активістки, яка пережила схожу історію – після виходу з в’язниці жоден з них не міг повернутися до роботи через постійний тиск і стеження.
Обмеження й небезпеки для активістів
- Відсутність можливості влаштовуватись на роботу;
- Жорсткий контроль держорганів;
- Постійна загроза нових арештів без пояснень.
Попри це, останні роки Хуман і Сепіде присвятили відновленню особистого життя та догляду за хворими членами родин. Їхнє повторне затримання – чіткий сигнал для екологів і правозахисників: існування незалежних голосів залишається небажаним і піддається суворим репресіям.
Політичний фон і реакція суспільства
Після масових протестів по всій країні на початку січня, у яких люди виступали проти авторитарного ісламістського режиму, влада відповіла криваво: тисячі демонстрантів були вбиті або заарештовані за надуманими звинуваченнями.
За останні місяці у країні різко збільшилася кількість смертних вироків, а активістів із прав людини саджають за грати. Для виправдання репресій влада використовує зовнішні загрози – зокрема, війну, розв’язану США та Ізраїлем, звинувачуючи учасників протестів у співпраці з цими країнами.
Аналітики відзначають, що уряд намагається використати похорон Аятолли Хаменеї як масштабне шоу єдності й підтримки, попри те, що населення переживає глибоку економічну кризу й притиснуте репресіями.
Заклики влади й критика зсередини
- Президент Масуд Пезешкіан закликав іранців усіх етнічних та релігійних груп долучитися до громадських церемоній;
- Ірансько-американський колишній політв’язень Сіамак Намазі наголосив у соціальних мережах, що такі арешти, як у випадку Джокара і Кашані, є несумісними з «національним примиренням»;
- Правозахисники вказують на відсутність прозорості у процесах затримання та порушення законних процедур.
