Іранський комунікаційний супутник було успішно виведено на орбіту за допомогою російської ракети у п’ятницю. Цей запуск став яскравим свідченням тісної співпраці між Тегераном і Москвою.
Ракета «Союз» стартувала за графіком з космодрому «Східний», розташованого на Далекому Сході Росії. Політ включав доставку на орбіту двох російських супутників Earth observation Ionosphere-M, супутника Ірану Nahid-2 та 17 менш потужних російських апаратів. Всі вони були розміщені у відповідних орбітальних позиціях.
Голова Іранського космічного агентства Хасан Саларіє повідомив, що експлуатаційний ресурс супутника NAHID-2 становитиме близько двох років. Він наголосив, що типова тривалість життя супутників становить п’ять років для низьких орбіт (LEO) та до десяти років для високих (GEO).
У січні цього року Росія і Іран підписали «угоду про стратегічне партнерство». Москву було рішуче засуджено за ізраїльські та американські удари по Ірану у попередньому місяці. Ці інциденти викликали різку реакцію з боку російського керівництва.
Президент Росії Володимир Путін висловив готовність виступити посередником у врегулюванні ситуації, яка б дозволила Тегерану розвивати мирну ядерну програму, одночасно зменшуючи тривогу щодо безпеки Ізраїлю. Водночас він підкреслив, що Іран наразі не звертався до Москви з проханням надати військову підтримку, і діяти в цьому напрямку не передбачено умовами пакту про співпрацю.
Росія зберігає складний баланс у регіоні Близького Сходу багато років, підтримуючи теплому відносини з Ізраїлем, одночасно розвиваючи міцні економічні та військові зв’язки з Іраном.
Запуск у п’ятницю було анонсовано напередодні початку ядерних переговорів між Іраном та представниками Великої Британії, Франції та Німеччини, які проходять у Стамбулі. Водночас, минулого понеділка Тегеран провів випробування однієї зі своїх ракет-носіїв із суборбітальним польотом.
### Співпраця Ірану та Росії у космічній сфері
Запуск супутника Nahid-2 став продовженням спільних космічних проєктів між Іраном і Росією. У листопаді минулого року Росія вивела на орбіту дві іранські космічні платформи — Kowsar і Hodhod, з яких перший запуск здійснено на замовлення приватного сектору Ірану. Цей політ став логічним продовженням двох попередніх виведень іранських супутників на орбіту, виконаних у 2022 та 2024 роках.
Супутники серії Nahid (1 та 2) були розроблені й виготовлені Іранським космічним агентством для потреб телекомунікаційних місій, що виконуються в Іранському космічному науково-дослідному інституті. За інформацією агентства, апарат отримує електроенергію з сонячних панелей, розташованих на корпусі.
Розробка Nahid-2 велася всупереч затримкам із запуском супутника Nahid-1, що виникли через технічні проблеми та питання міжнародної координації. Для підвищення ефективності роботи NAHID-1 було створено чотири наземні станції, розташовані в різних регіонах країни. Ініціально було заплановано запуск NAHID-1 разом із супутником Sefir-1 улітку 2018 року, з орбітою на висоті від 250 до 375 км, однак технічний інцидент перед стартом призвів до скасування місії.
Іранське космічне агентство наразі оголосило про плани щодо проєкту Nahid-3, який має бути більш вдосконаленим варіантом супутника. Аналіз західних експертів свідчить, що відправлення супутників на орбіту є складовою стратегії Ірану зі зміцнення власної космічної програми.
Такі ініціативи відповідають амбіціям Ірану щодо досягнення автономії у сфері космічних технологій, а також розвитку комерційних і дослідницьких застосувань, що наразі реалізуються через національне космічне агентство.
