Динамо в третьому кваліфікаційному раунді Ліги чемпіонів зустрінеться з кипрським клубом Пафосом – командою, яка на папері виглядає як серйозний супротивник. Попри відсутність вагомих переможних традицій, цей клуб має підтримку у вигляді фінансування від російського мільярдера Сергія Ломакина. Чемпіон розповідає, хто цей бізнесмен, що спонукає його інвестувати в кіпрський футбол і чому Пафос варто сприймати серйозно.
Що таке Пафос?
Пафос – це кіпрський футбольний клуб з однойменного міста на південному заході острова. Його футбольна історія не багата на традиції та здобутки. Цей регіон відомий, переважно, своєю мальовничою природою. Відповідно до міфів, неподалік Пафоса з морської піни народилася богиня Афродіта, якій поклонялися стародавні мешканці, зводячи палаци та храми.
Що стосується футбольної справи, Пафос є результатом об’єднання трьох клубів:
- У 2000 році АПОП і Евагорас Пафос злилися в АЕП Пафос.
- У 2014 році до них приєднався АЕК Куклія.
Ці злиття зумовлені прагненням клубів зберегти своє існування, оскільки жоден із них не претендував на значні спортивні успіхи. Эмблему клубу прикрашає юнак – поет і революціонер Евагорас Паллікарідес, який виступав проти британського панування і був страчений у 1957 році в 19 років.
Про справжній статус Пафоса більшість дізналась після подій березня 2017 року, коли клуб придбала компанія Total Sports Investments. З’ясувалося, що за цією компанією стоїть російський мільярдер Сергій Ломакин, засновник мережі супермаркетів «Пятерочка». Він також взяв у партнери Романа Дубова, котрий має досвід роботи у футбольних клубах Портсмута та Редінга. Разом вони кардинально змінили обличчя Пафоса.
Якщо в сезоні-2015/16 команда посіла останнє, безнадійне місце у вищому дивізіоні Кіпру і вилетіла, то сьогодні це діючий чемпіон країни та фіналіст Кубка – різниця вражає.
Хто такий Сергій Ломакин?
Сергій Ломакин – надзвичайно заможний росіянин. До широкомасштабного вторгнення в Україну Forbes оцінював його статки у 3,1 мільярда євро, нині ця сума скоротилась приблизно вдвічі.
Відомий він як засновник мережі «Пятерочка» і торгової мережі «ЦентрОбувь», хоча з обох бізнесів він уже вийшов. Після цього він започаткував мережу магазинів Fix Price, офіс якої спершу розташовувався на Кіпрі, але після 2022 року переїхав до Казахстану – на це вплинули війна та санкції ЄС.
Кіпр є особливим місцем для таких бізнесових трансформацій:
- За статистикою 2015 року, на острові жили близько 850 тисяч осіб (без урахування окупованих північних районів).
- За оцінками міськради Лімасолу, близько 10% із них становили росіяни, більшість із яких були заможними інвесторами, що купували нерухомість класу «люкс» і вкладали гроші в місцеву економіку.
- Ломакин отримав кіпрський паспорт у 2018 році, заплативши за нього 2,5 мільйона євро.
Однак у 2022 році через тиск Брюсселя Кіпр скасував програму отримання громадянства за інвестиції й вилучив більшість виданих паспортів, включно з паспортом Ломакина. Для зручності в ЄС він подав заявку на молдовський паспорт, але у 2024 році було виявлено, що він надав неправдиві дані, зокрема щодо особи, яку видавав за свою матір – жінка померла у юному віці, тож документ виявився недійсним. Власне, зараз він має лише один паспорт, але його футбольні активи суттєво розширились.
Пафос – лише одна частина футбольної імперії Ломакина. Крім нього, бізнесмен володіє:
- Латвійською Ригою,
- підмосковною Родиною,
- кіпрським клубом Акрікас, який фактично служить фарм-клубом.
Окрім офіційної мережі, до його сфери впливу належать також:
- дубайський ФК Юнайтед,
- частки в італійській Удінезі та словенському Целе (де його компаньйоном є колишній власник Борнмута Максим Демін).
Ломакин не дає інтерв’ю й веде малопублічний спосіб життя, а від його імені у футбольних справах виступає Роман Дубов, який є його правою рукою.
За словами Дубова, орієнтиром для них є футбольні сімейства Пьоццо, City Group та Red Bull:
- Вони діють на нижчому рівні – обирають ті ринки, які добре знають і розуміють потенціал.
- Ціль – розвиток молодих талантів. Наприклад, у Родині найстаршому гравцю лише 23 роки.
- Дається можливість грати молодим футболістам, оскільки футбол вважали недооціненим бізнесом, особливо в Східній Європі, де клуби часто схожі скоріше на благодійні організації.
- Вони бачать перспективи робити це професійно.
Хоча так виглядає, що це надихаюча стратегія, деякі клуби, як Целе, витрачають у три рази більше, ніж отримують доходів.
Яка стратегія в проектах Ломакина?
- Відсутність скупості. Якщо місцеві гранди, такі як Анортосіс і Омонія, борються з боргами, то Пафос активно інвестує: купує гравців та розвиває інфраструктуру.
- У 2021 році він за 5 мільйонів євро повністю оновив тренувальний центр «Нассос Константіну», включно з двома повноформатними полями з гібридним покриттям та сучасним реабілітаційним центром.
- Пафос зібрав найталановитішу молоду футбольну генерацію Кіпру і виграв три поспіль чемпіонати U19.
- Вони збудували поле з трибунами для пляжного футболу, на якому команда виграла бронзу клубного чемпіонату світу, де зараз грають одні з найкращих світових гравців, що входять у топ-10 рейтингу.
- Готова інвестиція в 15 мільйонів євро на реконструкцію головної арени «Стеліос Кіріакідес», що розширить місткість на 8000 глядачів.
На Кіпрі немає кращих умов, ніж у Пафоса. За інформацією, бюджет клубу на сезон 2024/25 оцінюється приблизно в 25 мільйонів євро – це порівняно з бюджетом київського Динамо.
Інша характерна риса – велика текучість кадрів. Ломакин нагадує по цій рисі російського Мауріціо Дзампаріні. У клубі Рига між 2015 та 2020 роками змінилося 15 тренерів, у тому числі й відомий фахівець Віктор Скрипник.
Відомий футбольний майстер і колишній тренер Володимир Вольчек зауважував:
"Працюючи з Ломакиним, варто розуміти – вас можуть звільнити вже на першому тижні, але це буде цікавий досвід".
У Пафосі ця тенденція також відчутна:
- Сезон 2017/18 – 34 трансфери,
- Наступний – 31,
- Потім – 22, 16, 23, 28, 20.
Гравці та наставники змінювалися так швидко, що уболівальники просто не встигали їх запам’ятати. Серед них були й українці: Богдан Коваленко (2017-18), Орест Кузик (2020-21), Артур Рудько (2019-22), тренер Дмитро Михайленко (2020-21). Усі, крім Рудька, себе не проявили.
Також відбуваються переходи між «ломакінськими» клубами, особливо між Ригою і Пафосом. Це пов’язано з близьким рівнем гри та різницею календарів: латвійський чемпіонат проводить змагання за схемою весна-осінь.
Особливістю є готовність працювати у довгостроковій перспективі. У першому сезоні після приходу Ломакина Пафос посів лише 10-е місце, але клуб не зупинявся і продовжував трансфери, доки не сформував склад, який виграв Кубок Кіпру 2024 року та став чемпіоном країни 2025 року.
Які можливості Пафоса на футбольному полі?
Проєкт Пафоса за своєю суттю і складом схожий на донецький Металург середини 2000-х років. В обох випадках:
- Російські гроші,
- близько 90% легіонерів серед гравців,
- здебільшого середнього рівня футболісти,
- найдорожчий у складі – португальський футболіст Пепе, вартість якого становить приблизно 2 мільйони євро.
Інакше кажучи, не Пафос надто сильний – ліга Кіпру перебуває на доволі низькому рівні.
Головний тренер Пафоса – Хуан Карлос Карседо, який 12 років був асистентом Унаї Емері, починаючи з роботи в Альмерії. Він використовує традиційну іспанську схему 4-2-3-1, при цьому навчив команду дисциплінованій обороні, що є особливістю для кіпрських команд.
Статистика минулого сезону:
- Пафос пропустив 50 голів у 60 матчах у всіх турнірах,
- у чемпіонаті – лише 21 м’яч.
Карседо відзначають за вдалі тактичні заміни і загальне керування грою. Він також «реанімував» низку гравців, зокрема Андерсона Сілву, який в Аланьяспорі не забив жодного гола у 11 матчах, але на Кіпрі став найкращим бомбардиром сезону.
Ключові гравці Пафоса:
- Жоау Коррея і Муамер Танкович, що контролюють правий фланг,
- Деррик Лукассен – нідерландський захисник, опорний елемент оборони,
- Іван Шуніч – опорний півзахисник, який пробився в збірну Боснії саме з Пафоса,
- лідер команди – Пепе, який організовує гру, відповідає за темп і вектор атак. Минулого сезону він виконав найбільшу кількість передач у чемпіонаті Кіпру (1910) з точністю 88%, і з них 328 – у завершальній третині поля.
На лавці запасних Пафоса знаходяться колишні відомі гравці Кен Сема та Мислав Оршич, але їхня форма погіршилася, і вони вже не нагадують себе молодих.
Нещодавно клуб підписав 38-річного Давіда Луїса, що, найімовірніше, є ефективним PR-кроком.
Порівнювати Пафос із Хамрун Спартанс, командою, яку Динамо обіграло в попередньому раунді, не варто: мальтійці допускали багато власних помилок, а з кипрськими футболістами таке не пройде. Щоб здобути перемогу, доведеться демонструвати пресинг, високу швидкість та якість гри. Якщо дещо не вистачить, господарі майданчика, ймовірно, впадуть під тиском.
Ці два фактори мають бути обов’язковими у виконанні для Динамо.
Підсумки
Сергій Ломакин – доволі незвичайна постать у світі футболу. Всі його футбольні проекти збиткові, а в Латвії йому навіть заборонений в’їзд, але він продовжує розвивати цей напрям.
Це нагадує стратегії Red Bull або інші футбольні експансії, можливо, задля певних не футбольних цілей.
Кіпріоти до цього ставляться спокійно: вони просто раді, що хтось вкладає кошти в їхній чемпіонат. За останні сім років відвідуваність матчів Пафоса зросла з 1400 до 4400 глядачів, а напередодні початку реконструкції стадіону це дає важливий позитивний сигнал.
Пафос ламає усталені футбольні традиції. Після таких клубів, як ПСЖ, Манчестер Сіті, РБ Лейпциг і подібних, кипрська команда є черговим підтвердженням того, що гроші можуть змінити все – незважаючи на скептичні оцінки «олдскульних» фанатів.
Сьогодні тренд створення футбольних імперій стає все помітнішим:
- City Group розвиває в такий спосіб бізнес-інтереси.
- Red Bull формує екосистему, де гравець може пройти шлях від юного таланту до зірки світового масштабу.
- Тодд Боелі і його «Челсі» мають стільки футболістів, що просто не в змозі їх усіх розмістити.
Безумовно, транснаціональний капітал поступово домінує у футболі. Традиційні власники, такі як сім’я Суркісів, все більше стають анахронізмом у новій футбольній реальності.
