Динамо в 3-му раунді кваліфікації Ліги чемпіонів зустрінеться з кіпрським клубом Пафос, який на папері є серйозним суперником. У кіпріотів, можливо, немає вражаючих переможних традицій, проте їх підтримують значні фінансові ресурси, що надходять від російського мільярдера Сергія Ломакина. Чемпіон розповідає про особу цього інвестора, його діяльність на Кіпрі та пояснює, чому Пафос варто сприймати всерйоз.
Що собою являє Пафос?
Пафос – це клуб із однойменного міста, розташованого на південному заході Кіпру. Клуб не має довгої футбольної історії або традицій. Цей регіон славиться, переважно, своєю унікальною природою і міфологією: саме поблизу Пафосу, за легендою, із морської піни з’явилася богиня Афродіта, їй поклонялися місцеві старожили і будували священні храми.
Щодо футбольної частини, то сучасний Пафос утворився як результат злиття трьох клубів. У 2000 році об’єдналися АПОП і Евагорас Пафос, створивши АЄП Пафос. У 2014 році до них приєднався АЕК Куклія, сформувавши сучасну структуру клубу. Усі ці злиття мали на меті перш за все забезпечити виживання клубів, без амбіцій гучних перемог.
На емблемі клубу зображений молодий чоловік – поет і революціонер Евагорас Паллікарідес, що боронився проти британської окупації й був страчений у 1957 році у віці 19 років.
Про справжню сутність Пафосу широке коло дізналося лише після березня 2017 року, коли клуб придбала компанія Total Sports Investments. За цією фірмою стоїть російський мільярдер Сергій Ломакін – засновник мережі супермаркетів «Пятерочка». Разом з ним у партнерстві діє Роман Дубов, який має досвід роботи в англійських футбольних клубах Портсмут і Редінг.
Ці двоє докорінно змінили ситуацію в клубі: команда, яка у сезоні 2015/16 посіла останнє місце у вищому дивізіоні Кіпру й вилетіла до нижчого дивізіону, наразі стала чинним чемпіоном країни та фіналістом національного Кубка. Різниця неймовірна.
Хто ж такий Сергій Ломакін?
- Російський мільярдер із величезним капіталом. У період перед повномасштабним вторгненням в Україну йому Forbes нараховував статки у 3,1 мільярда євро, сьогодні ця сума приблизно вдвічі менша.
- Набув визнання як засновник мережі «Пятерочка» і «ЦентрОбувь», проте пізніше вийшов із цих проєктів та заснував відому мережу Fix Price.
- У минулому офіс Fix Price розташовувався на Кіпрі, але після 2022 року було переміщено до Казахстану через вплив війни і санкцій Європейського Союзу.
Кіпрська тема для Ломакина особливо важлива, адже саме цей острів за останні роки став домівкою великої кількості багатих росіян, що купували дорогі квартири та робили інвестиції.
- На кінець 2015 року, за даними статистики, на чисельність 850 тисяч мешканців (не враховуючи північну окуповану частину) до 10% становили громадяни Росії.
- Сергій Ломакін доклався до розвитку цього явища, купивши кіпрський паспорт у 2018 році за 2,5 мільйона євро.
- Проте у 2022 році, внаслідок тиску зі сторони Євросоюзу, Кіпр скасував програму продажу громадянства і більшість виданих паспортів було відкликано, зокрема й у Ломакина.
- Задля спрощеного життя у Європейському Союзі росіянин подав заявку на отримання молдовського паспорта, але у 2024 році ця спроба була викрита — встановлено, що жінка, котру він видавав за матір, померла в молодому віці і не могла бути його родичкою. Таким чином, у Ломакина наразі лише один дійсний паспорт, зате в офіційній власності перебувають чотири футбольні клуби:
- Пафос (Кіпр),
- «Рига» (Латвія),
- «Родіна» (підмосковний клуб),
- «Акрітас» (ще один кіпрський клуб, що слугує фарм-командою).
Окрім офіційних, в мережу Ломакина неофіційно входять дубайський ФК United, а також частки в італійському «Удінезе» та словенському «Целє», де його партнером виступає колишній власник «Борнмута» Максим Дьомін.
Сам мільярдер веде малопублічне життя та не дає інтерв’ю, а його права рука в футбольній сфері – Роман Дубов:
«Ми беремо за приклад сім’ї Поццо, City Group та Red Bull. Ми працюємо на рівні нижчому за них, заходячи на ринки, які добре знаємо і розуміємо їхній потенціал. Ми прагнемо розвивати молоді таланти. Наприклад, у «Родіні» найстаршому гравцю лише 23 роки. Ми даємо їм можливості виступати.
Ми справді віримо, що футбол недостатньо цінується — мало хто ставиться до нього як до професійного бізнесу, особливо в Східній Європі, де клуби часто є більш благодійними організаціями. У нас же є бачення зробити це по-справжньому.»
Хоча звучить привабливо, існують розбіжності із реальністю: наприклад, «Целє» витрачає втричі більше, ніж заробляє.
Що ж є стратегія росіян?
-
Відсутність скупості.
У той час, коли місцеві гіганти, як «Анортосіс» і «Омонія», перебувають у значних боргах, Пафос намагатиметься купувати гравців без обмежень і покращувати інфраструктуру. -
Інвестиції в інфраструктуру:
- У 2021 році клуб за 5 мільйонів євро модернізував тренувальний центр «Нассос Костянтіну», побудував два повнорозмірних поля з гібридним покриттям та сучасний реабілітаційний центр.
- Зібрали найбільш талановиту молодь острова у категорії U19, яка виграла три поспіль чемпіонати.
-
Розвиток унікальних напрямків:
- Побудували поле з трибунами для пляжного футболу, де команда Пафосу здобула бронзу клубного чемпіонату світу.
- Планується реконструкція головного стадіону «Стеліос Кіріакідіс» із розширенням на 8,000 місць на суму 15 мільйонів євро.
-
Бюджет клубу на сезон 2024/25 оцінюється в 25 мільйонів євро — на рівні з київським Динамо.
-
Висока кадрова мінливість користується популярністю у Ломакина — схоже на підхід Мауріціо Дзампаріні.
- В «Ризі» за 2015-2020 роки змінилось 15 тренерів, серед яких був і Віктор Скрипник.
- У Пафосі теж активно трапляються численні трансфери та кадрові ротації:
– 2017/18 – 34 трансфери,
– 2018/19 – 31,
– 2019/20 – 22,
– 2020/21 – 16,
– 2021/22 – 23,
– 2022/23 – 28,
– 2023/24 – 20.
-
Тренери, гравці змінюються часто і швидко, що не дає фанам встигати запам’ятовувати виступаючих.
Серед відомих українських футболістів, які пройшли через Пафос, можна назвати:- Богдан Коваленко (2017-18),
- Орест Кузик (2020-21),
- Артур Рудько (2019-22), а також тренера Дмитра Михайленка (2020-21); окрім Рудька, інші з українців не змогли проявити себе успішно.
-
Часті переходи гравців між клубами мережі, зокрема між «Ригою» та Пафосом, частково обумовлені схожим рівнем та різним календарним форматом (у Латвії – весна-осінь).
- Наполеглива робота у довгостроковій перспективі:
У дебютному сезоні з Ломакиним Пафос посів лише 10-те місце, але продовжував інвестувати в легіонерів без лімітів, доки не зібрав конкурентоспроможний склад, який у подальшому став чемпіоном країни та володарем Кубка.
Які перспективи у Пафосу на футбольному полі?
- За складом і сутністю команда дуже нагадує «Металург» із Донецька середини 2000-х років: російські інвестиції, переважно іноземні легіонери посереднього рівня, найдорожчий футболіст – португалець Пепе, оцінений у 2 мільйони євро.
- Це свідчить не стільки про силу Пафосу, скільки про низький рівень кіпрської ліги загалом.
- Під проводом тренера Хуана Карлоса Карседо, який протягом 12 років працював асистентом Унаї Емері починаючи з клубу «Альмерія», команда вибудовує гру у традиційній для іспанського футболу схемі 4-2-3-1.
- Особливим нововведенням для Кіпру стала дисциплінована оборона: у минулому сезоні Пафос пропустив 50 голів у 60 матчах, а у внутрішньому чемпіонаті – всього 21.
- Карседо отримує відзнаки за стратегічні заміни та грамотне управління грою.
- Він також повернув до форми деяких гравців, наприклад Андерсона Сілву, який, не забивши жодного м’яча у 11 матчах за «Аланьяспор», став найкращим бомбардиром сезону на Кіпрі.
Серед ключових виконавців команди варто виокремити:
- Жоао Коррею і Муамера Танковича, які утворюють сильну пару на правому фланзі;
- Дерріка Лукассена, нідерландця, опорного захисника, на якому тримається центр оборони;
- Івана Шуньїча, опорного півзахисника, який дебютував у збірній Боснії саме з Пафосу;
- Лідера колективу – португальця Пепе, який є мозком атак команди, виконує роль зв’язуючої ланки і визначає темп. Він виконав найбільшу кількість точних передач у кіпрській лізі (1910), 88% з яких дійшли до адресата, у тому числі 328 – у фінальній третині поля.
На лавці запасних Пафосу перебувають такі імениті ветерани, як Кен Сема і Мислав Оршич, проте наразі вони значно поступаються своїм колишнім версіям. Підписання нещодавно 38-річного Давіда Луїса, швидше за все, має маркетинговий, а не спортивний сенс.
Пафос важко порівнювати з Хамрун Спартанс, яких Динамо обіграв у попередньому раунді. Мальтійці часто пропускали голи через власні грубі помилки, у той час як кіпріоти є значно більш організованим та витривалим колективом. Їхню перемогу потрібно буде виборювати через високий темп, постійний пресинг та якість гри. Навіть якщо фізично чи технічно кіпріоти будуть трохи слабшими, вони мають активну стратегію і нестерпно тиснутимуть.
Динамо потрібно обов’язково відповідати цим вимогам — забезпечити темп і тиск на суперника.
Цікаві особливості бізнес-моделі Ломакина. Його футбольні проєкти здебільшого збиткові, а в Латвію він заборонений в’їзд. Тим не менш, він продовжує інвестувати у спортивну сферу. Можливо, перед нами не стільки футбол, скільки широка стратегія розширення бізнесу або політичних впливів.
У самих Кіпріотів це викликає в основному радість, адже хтось фінансує національну лігу. За 7 років відвідуваність матчів Пафосу підросла з 1400 до 4400, а на горизонті – масштабна реконструкція стадіону, що свідчить про прогрес і розвиток.
Пафос – це приклад нової реальності футболу, де гроші здатні докорінно змінювати статус команд, руйнуючи традиції. Після таких проектів, як ПСЖ, «Ман Сіті», Red Bull Leipzig і подібних, кіпрський клуб доводить: капітал може зламати будь-які стереотипи про спортивний розвиток.
Тенденція створення футбольних імперій прогресує помітно:
- City Group використовує свої клуби для розвитку бізнес-інтересів;
- Red Bull вибудовує цілісну екосистему від дитячих академій до топ-команд;
- Тодд Боелі зі «Челсі» володіє настільки великою кількістю футболістів, що не має змоги надати їм усім ігровий час.
Транснаціональний капітал дедалі більше охоплює індустрію футболу, поступово змінюючи її і роблячи власників з національним корінням, подібних до сімей Суркісів, анахронізмом минулого.
