Останній випуск програми «Last Week Tonight» з Джоном Олівером присвячений Ізраїлю, зокрема Біньяміну Нетаньягу, його впливу на гуманітарну кризу в Секторі Газа та його давнім корупційним звинуваченням.
Олівер наголосив, що важко переоцінити масштаби смерті та страждань, спричинених рішеннями Нетаньягу:
– більш ніж 65 000 загиблих палестинців, у тому числі тисячі дітей-амputантів;
– тисячі голодуючих людей;
– ізраїльські заручники, що або загинули, або досі утримуються через відмову прем’єра поставити їх безпеку та свободу на перше місце.
Ведучий програми також відзначив зниження рейтингу Нетаньягу як в Ізраїлі, так і в США, звертаючи увагу на його співпрацю з ультрарадикальними фігурами в ізраїльському уряді. Зокрема він нагадав про висловлювання міністра фінансів Безалеля Смоторича, який заявив, що «голодування Gaza може бути справедливим і моральним».
Обговорюючи корупційні обвинувачення проти Нетаньягу, Олівер поставив ключове запитання:
– Кому насправді служить Нетаньягу—народу Ізраїлю, який ризикує через нескінченну війну, чи собі, чоловікові, який перебуває при владі вже 17 років і готовий на все, аби залишитись при владі?
Формат «Last Week Tonight» дозволяє цій програмі розглядати складні теми глибоко і доступно, висвітлюючи нерозривний зв’язок між війною і політичною стратегією Нетаньягу, котрий, як стверджується, відчайдушно намагається зберегти свою владу будь-якою ціною.
Багато фактів і аргументів, представлених в епізоді, розкриваються більш детально у документальному фільмі 2024 року «The Bibi Files» режисерки Алексіс Блум.
Цього разу у «Last Week Tonight» було використано уривок з документального фільму, який містить викриття у вигляді витоку допитів Нетаньягу та інтерв’ю з обізнаними джерелами, готовими говорити відкрито.
Звинувачення проти Нетаньягу, які відображені у «The Bibi Files», поставили хрест на спробах прем’єра заборонити прем’єру стрічки. Суд у Єрусалимі відмовився задовольнити позов Нетаньягу, який стверджував, що використання допитувальних записів є незаконним. Фільм було показано на міжнародних фестивалях, зокрема Торонтському Міжнародному кінофестивалі та Doc NYC, а у 2025 році він отримав нагороду за кращий політичний фільм на Cinema For Peace Awards.
Аналогічно вісім фільмів, що були окремо рекомендовані для кращого розуміння ізраїльсько-палестинського конфлікту, «The Bibi Files» є ключовим для усвідомлення більших наслідків гуманітарної катастрофи, яку незалежна міжнародна комісія ООН визнала геноцидом. Через небезпеку для своїх працівників організація «Лікарі без кордонів» тимчасово припинила діяльність у секторі Газа.
Нижче наведений огляд фільму «The Bibi Files», підготовлений Euronews Culture у січні 2025 року, перед церемонією вручення Оскарів:
—
Фільм, який Біньямін Нетаньягу всіма силами намагався заборонити до показу, нарешті став доступним.
Ізраїльський прем’єр намагався заблокувати показ документального проекту «The Bibi Files», втім суд у Єрусалимі відхилив його позов, посилаючись на незаконне використання записів допитів. Фільм спершу презентували як роботу у процесі створення на TIFF, а офіційна світова прем’єра відбулася на Doc NYC 2024 року.
Режисерка Алексіс Блум і продюсер Оскароносний Алекс Гібні створили картину, що наразі входить до шорт-листа номінацій на кращий документальний фільм на Оскарі у супроводі інших проектів, зокрема «No Other Land» про насильство поселенців і виселення палестинців, та збірки «From Ground Zero», присвяченої подіям після 7 жовтня в Газі.
Попри широке міжнародне визнання, «The Bibi Files» заборонений для перегляду в Ізраїлі через закони про конфіденційність, і лише після того, як платформа Jolt його підхопила, фільм зумів вийти у дистрибуцію, оминаючи боязкі стримінгові сервіси.
Це термінове, гостре журналістське розслідування, яке, теоретично, могло б зруйнувати кар’єру багаторічного лідера Ізраїлю.
—
У стрічці вперше публічно демонструються записи поліцейських допитів Нетаньягу у справі про корупцію, що призвела до його обвинувачення у 2019 році. Зафіксовано тисячі годин матеріалів із 2016 по 2018 рік, які потрапили до Гібні через месенджер Signal у 2023 році.
Відомий режисер із авторитетом у створенні документальних фільмів із гострими проблемами суспільства, Алекс Гібні, який зробив такі стрічки, як «Mea Maxima Culpa», «Taxi to the Dark Side» і «Going Clear», запросив досвідчену еммі-нагороджену Алексіс Блум для режисерської роботи, а сам зайнявся продюсерськими функціями.
Результат — жорсткий, продуманий фільм, що демонструє не лише особисті риси Нетаньягу, а й те, як його безпринципність сформувала сучасний стан Близького Сходу.
– Блум створює цілісну картину, поєднуючи факти та свідчення, показуючи, як розкішні предмети, такі як дорогі сигари та шампанське, впливали на життя багатьох сімей як у Газі, так і в Ізраїлі.
– Відкидаючи ці атрибути як дрібнички багатих, фільм показує прямий зв’язок між корупцією, амбіціями й трагедіями, що призводять до військових злочинів.
Однак це не історія лише про одного політика з його зловісною посмішкою. У фільмі також використано викриття допитів дружини Нетаньягу Сари та його ультраправого сина Яіра, налічуються архівні кадри й інтерв’ю з важливими фігурами ізраїльського політикуму та медіа, серед яких колишній прем’єр Єгуд Ольмерт. Спільно це створює портрет нещадного самовпевненого лідера, що готовий на все, аби утриматися при владі — незалежно від жертв.
Особлива увага у «The Bibi Files» приділена ролі Сари Нетаньягу, яку численні інтерв’юери характеризують як невгамовну, запальну і вимогливу. Вона активно впливає на хід судового процесу і часто демонструє нецензурну поведінку, яка не менш засуджена, ніж зверхність самого Нетаньягу, що наполягає, ніби всі його дії ведуть до блага Ізраїлю.
Якби ці персонажі були вигаданими, стрічку можна було б сприймати як перебільшену карикатуру, але документальна суть свідчить про масштаби зла, яке породжує безкарність влади.
Серед інших ключових персонажів — Арнон Мілчан, ізраїльський олігарх Голлівуду, колишній шпигун і лауреат «Оскара». Фільм демонструє його зв’язки з Нетаньягу, зокрема заклики надсилати розкішні подарунки прем’єру. Під час допиту Мілчан зізнається у щедрих пожертвах і зізнається: «Усі друзі Бібі багаті. Що скажу? Якщо це стане відомо — я пропав.»
Усі сюжетні лінії зв’язуються в одне ядро корупції — головна теза «The Bibi Files», що порушує питання про те, як політична кар’єра Нетаньягу пов’язана з опором справедливості.
Для глибшого розуміння нинішніх подій слід враховувати й юридичний стан прем’єра і факт, що як він, так і Сара «мають навички красти те, чого не можуть отримати» законним шляхом. Це веде до висновку, що Нетаньягу свідомо використовує стан нестабільності й конфлікту для збереження влади, продовжуючи війну в Газі, щоб уникнути ув’язнення.
У фільмі підкреслюється:
– «Вічна війна вигідна Нетаньягу», а факти його використання конфлікту як інструменту надзвичайно переконливі.
– 7 жовтня подано як черговий засіб утримання влади.
Зв’язок між корупційним процесом і радикалізацією політики Нетаньягу розгорнуто в останньому акті «The Bibi Files», який охоплює напад Хамас.
Матеріал викликає сильні емоції, а наведені докази звинувачують Нетаньягу у відповідальності за існування Хамас. Експерти у стрічці обгрунтовують тезу, що прем’єр свідомо сприяв фінансуванню Хамас через Катар з метою підтримання нестабільності, вважаючи, що зможе контролювати ситуацію. Як сам Нетаньягу каже в одному із записів: «Тримай друзів близько, а ворогів ближче.»
Цей цинічний підхід, проілюстрований цитатою з «Хрещеного батька», розкриває політичну стратегію, яка, однак, зрештою призвела до небажаних наслідків, коли екстремісти отримали підтримку, а помірковані сили — послаблення.
Один із експертів підсумовує: «Він не створив Хамас, але годував його.»
Найбільш емоційним моментом фільму є свідчення Гілі Шварц, молодої жінки, що вижила під час нападу на кібуц Беері. Вона виразно висловлює обурення Нетаньягу, підкреслюючи, що поки триває війна, прем’єр не буде усунений від влади чи покараний. Родини заручників бояться відкрито виступати проти нього з побоювань, що він «може не допомогти їм», якщо вони критикуватимуть його.
Водночас Шварц висловлює заклик до розкриття всієї правди і вірить у можливість примирення. У цій промові вона постає як противага брутальному і безжальному Яіру, синові прем’єра, чиї висловлювання підкреслюють спадковість політичної лінії.
Саме її слова залишають найгучніший слід у пам’яті.
—
Шанси, що «The Bibi Files» приведе до втрати влади родини Нетаньягу, є незначними, але досягнення фільму в межах двох годин вражають.
Найбільше вражає те, що стрічка утримує об’єктивний, фактологічний характер і не спадає до полеміки. Вона не виправдовує Хамас і не апелює до жодних форм насильства, натомість є високохудожнім свідченням правди, спрямованої проти влади, яка перевищує дитячі і недоречні звинувачення на кшталт «критика Нетаньягу — це антисемітизм» чи «антиізраїльські настрої».
Нетаньягу постає в цих документальних свідченнях як владолюбивий, самозакоханий політик, що вбачає в служінні країні лише спосіб розв’язання власних амбіцій — типова фігура маніпулятора і шахрая.
Те, що «The Bibi Files» взагалі появився на світло, є заслугою тих, хто подолав страх і політичну цензуру, особливо тих, хто підтримав його дистрибуцію: платформу Jolt та дистриб’юторів у Європі — September Film (Бельгія, Нідерланди), Dulaf Distribution (Франція) і Dogwoof (Велика Британія).
Також безсумнівно варто віддати належне членам Академії, якщо стрічка потрапить до фінальної п’ятірки номінантів.
Навіть якщо «The Bibi Files» не здобуде Оскар, він лишається обов’язковим до перегляду — документом, що заслуговує на власну унікальну відзнаку, будь-то «Найкращий фільм, що кидає виклик владі», «Розслідування людської жадоби та морального компромісу» або ж «Кінематографічне викриття морально неприйнятного Нетаньягу та його оточення».
Ця оригінальна кіноробота поєднує всі три умовні премії.
—
Незважаючи на заборону в Ізраїлі через закони про приватність, «The Bibi Files» широко піратиться і поширюється у країні. Легально стрічку можна переглянути на платформах Prime Video та Apple TV.
