Операція «Карфаген» отримала нове продовження. У медіа з’явилися подробиці того, як могли збирати й розподіляти гроші, що надходили від шахрайських колцентрів за можливість працювати без серйозних перешкод. Йдеться про так зване «єдине вікно», через яке, за даними журналістських джерел, могли проходити платежі від понад тисячі офісів.
Суми тут вимірюються вже не сотнями тисяч. За приблизними підрахунками, загальний обсяг можливих щомісячних платежів міг перевищувати 20 мільйонів доларів, а після зміни умов зрости до понад 24 мільйонів доларів. При цьому офіційне слідство наразі підтверджує сам факт розслідування ймовірної системи отримання неправомірної вигоди від колцентрів, але детальний розподіл грошей між окремими структурами ще перевіряється.
Операція «Карфаген» вийшла на фінансовий слід
Публічна фаза операції «Карфаген» розпочалася на початку вересня. НАБУ і САП повідомили про викриття злочинної організації, яку, за версією слідства, очолював один із керівників структурного підрозділу Офісу генерального прокурора.
Слідчі вважають, що група могла систематично отримувати неправомірну вигоду від шахрайських колцентрів. Натомість їхній роботі нібито не перешкоджали. Частину отриманих коштів, за інформацією НАБУ, надалі легалізовували через купівлю майна та інші операції.
Офіційно НАБУ повідомило про п’ятьох викритих учасників організації. Слідство також встановило, що понад 20 мільйонів гривень могли витратити на нерухомість, коштовності та цінне рухоме майно. Ще активи щонайменше на 12 мільйонів гривень, за даними Бюро, переоформлювали на третіх осіб.
Окрема сума фігурує на банківських рахунках близьких до учасників справи людей. Йдеться про понад 10 мільйонів гривень, які могли видавати за доходи від підприємницької діяльності.
Та це лише та частина фінансової історії, яку офіційно описало слідство. Значно масштабніші цифри з’явилися після публікації інформації від джерел ZN.UA.
«Білі» та «чорні» колцентри
За даними співрозмовників видання, в Україні може працювати близько двох тисяч шахрайських колцентрів. Понад половина з них нібито входила до окремої системи захисту.
У професійному середовищі такі офіси могли називати «білими». Це не означало, що вони працювали законно. Йшлося про зовсім іншу ознаку. За версією джерел, ці колцентри регулярно сплачували гроші та завдяки цьому могли розраховувати на певне прикриття.
Офіси, які не були частиною такої системи, могли називати «чорними» або «партизанами». Саме вони, як стверджують співрозмовники журналістів, частіше потрапляли під обшуки.
Така модель могла створювати доволі просту фінансову схему. Один колцентр працює під умовним захистом і регулярно платить. Інший працює поза системою та має значно більший ризик зіткнутися з правоохоронцями.
Як могло працювати «єдине вікно»
Центральним елементом описаної журналістами системи було так зване «єдине вікно». Замість окремих платежів різним людям або структурам власник колцентру міг передавати одну загальну суму.
За даними джерел ZN.UA, кожен із понад тисячі так званих «білих» колцентрів міг платити близько 20 тисяч доларів щомісяця.
Далі гроші нібито розподілялися між представниками різних структур. Співрозмовники видання стверджують, що основний збір коштів могли здійснювати люди, які діяли від імені СБУ.
Серед структур, представники яких, за версією джерел, могли бути присутні в системі розподілу, називають
- Службу безпеки України
- Головне управління розвідки
- Департамент стратегічних розслідувань Нацполіції
- прокуратуру
- Фінансовий моніторинг
- окремих представників Державної прикордонної служби
При цьому ця частина історії поки не є встановленим судом фактом. Саме ZN.UA наголошує, що конкретна роль представників кожної структури та точний порядок розподілу коштів потребують подальшої перевірки.
Понад $20 мільйонів щомісяця
Математика описаної схеми доволі проста.
Якщо понад тисяча колцентрів щомісяця сплачувала приблизно по 20 тисяч доларів, загальний потік міг перевищувати 20 мільйонів доларів на місяць.
За рік за незмінних умов це вже понад 240 мільйонів доларів.
Водночас важливо не змішувати різні цифри. Це не приблизний дохід самих шахрайських колцентрів. І це не сума, яку могли втратити їхні жертви. Йдеться виключно про можливі платежі за безперешкодну роботу та прикриття, про які повідомляють журналістські джерела.
Як $20 тисяч могли перетворитися на $24 тисячі
У матеріалах ZN.UA є ще одна важлива деталь. За версією співрозмовників видання, певний час стандартний щомісячний платіж становив близько 20 тисяч доларів з одного колцентру.
Із цієї суми приблизно 3 тисячі доларів могли припадати на представників прокуратури.
Згодом умови нібито почали змінюватися. Джерела видання стверджують, що прокурорську частку могли вирішити збільшити з 3 до 7 тисяч доларів. Одночасно загальний платіж з одного офісу міг зрости приблизно з 20 до 24 тисяч доларів.
У масштабі понад тисячі точок різниця стає дуже помітною.
- понад 20 мільйонів доларів на місяць могла становити попередня загальна сума
- понад 24 мільйони доларів на місяць могла становити сума після зміни платежів
- понад 3 мільйони доларів могла становити попередня частка представників прокуратури
- понад 7 мільйонів доларів могла становити нова частка за зміненими умовами
Усі ці показники базуються на інформації джерел ЗМІ. НАБУ окремо не підтверджувало існування саме такого тарифу для кожного колцентру або зазначених пропорцій між відомствами.
Чому перерозподіл грошей став важливим для справи
Саме зміна можливих фінансових умов могла стати одним із факторів, через які інформація про систему врешті потрапила до антикорупційних органів.
За версією джерел ZN.UA, нові суми могли не влаштувати частину власників колцентрів або інших людей, пов’язаних із системою. Після цього інформація могла потрапити до НАБУ.
Ця версія наразі залишається версією журналістських джерел. Антикорупційні органи не повідомляли, хто саме передав їм початкові відомості та яким був повний шлях розслідування до публічної фази операції «Карфаген».
При цьому офіційна частина справи вже стосується не лише самих платежів. НАБУ перевіряє можливе створення злочинної організації, систематичне отримання неправомірної вигоди та легалізацію отриманих коштів.
Як колцентри могли залишатися в системі роками
Шахрайський колцентр може зовні мало відрізнятися від звичайного офісу. Всередині працюють десятки операторів, використовуються телефони, комп’ютери, бази номерів та заздалегідь підготовлені сценарії розмов.
Під час дзвінків шахраї можуть представлятися працівниками банків, фінансових компаній, мобільних операторів або брокерських платформ. Мета зазвичай одна. Людину намагаються переконати переказати гроші, передати банківські дані або надати доступ до рахунків.
Жертвами таких схем стають не лише українці. НАБУ прямо повідомляє, що від діяльності колцентрів, які фігурують у справі, постраждали також іноземці.
Якщо ж частина подібних офісів справді мала системне прикриття, як стверджують журналістські джерела, це могло дозволяти їм працювати значно довше та планувати витрати на захист як регулярну частину свого тіньового бюджету.
Обшуки теж опинилися в центрі уваги
Окремий напрямок історії стосується правоохоронних операцій проти самих колцентрів.
У серпні Нацполіція повідомляла про сотні обшуків і припинення роботи десятків шахрайських офісів. Водночас у матеріалах операції «Карфаген» слідчі перевіряють, чи не могли правоохоронні можливості в окремих випадках використовуватися вибірково.
За версією слідства, учасники ймовірної злочинної організації могли впливати на кримінальні провадження, пов’язані з колцентрами. Таким чином, одні офіси могли отримувати можливість продовжувати роботу, тоді як щодо інших проводилися активні слідчі дії.
Ця частина розслідування також ще не завершена. НАБУ повідомляє, що встановлює інших можливих учасників організації.
Справа «Карфаген» продовжує розширюватися
Станом на початок вересня офіційно відомо про п’ятьох викритих учасників ймовірної злочинної організації. Одним із центральних фігурантів став посадовець Офісу генерального прокурора Сергій Кропива.
6 вересня Вищий антикорупційний суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Альтернативою визначили заставу в 120 мільйонів гривень. Рішення про винуватість фігурантів при цьому може ухвалити лише суд після розгляду справи по суті.
Генеральний прокурор Руслан Кравченко публічно заперечив причетність до кришування колцентрів. Він також повідомив про відсторонення працівника, який фігурує у справі, та доручив провести внутрішню перевірку. Працівникам підрозділів, пов’язаних із розслідуваннями незаконних колцентрів, мають провести перевірки на поліграфі.
Для слідства тепер важливим залишається встановлення повного руху грошей. Журналістська версія описує систему з понад тисячею колцентрів, єдиним каналом збору та десятками мільйонів доларів щомісячних платежів. Офіційно ж мають бути встановлені конкретні отримувачі, суми, епізоди передачі коштів та роль кожного можливого учасника.
Операція «Карфаген» триває. НАБУ і САП повідомляють, що слідчі дії продовжуються, а коло можливих учасників ще встановлюється.
