Уявіть собі можливість надсилати повідомлення друзям і рідним, керуючи своїм телефоном лише за допомогою думок. Колись ця ідея здавалась відлунням наукової фантастики. Сьогодні ж ідея безпосереднього з’єднання людського мозку з комп’ютерами поступово перетворюється на реальність завдяки стрімкому розвитку штучного інтелекту (ШІ).
До цього часу технології, що здатні перетворювати думки у текст, часто вимагали імплантації електродів безпосередньо у мозок. Проте науковці з Університету Технологій Сіднея розробляють пристрій у вигляді кепки, який демонструє, як ШІ може тлумачити активність мозку без хірургічного втручання.
Ось як працює цей інноваційний пристрій:
- Шапочка фіксує мозкові хвилі людини, що її носить.
- Спеціальний алгоритм штучного інтелекту перетворює ці сигнали в текстовий формат.
Розробники пояснюють, що система спирається на дві різні моделі ШІ для обробки мозкових сигналів:
- Глибинна нейронна мережа, яка розшифровує сигнали мозку у намічені слова.
- Велика мовна модель, яка допомагає виправляти помилки та уточнює отримані дані.
За словами дослідника Чін-Тенга Ліна з Університету Технологій Сіднея: «Спочатку ми використовуємо модель глибинного навчання для перекладу мозкових сигналів у слова, а потім – велику мовну модель, щоб забезпечити відповідність і скоригувати помилки в процесі декодування сигналів з ЕЕГ».
Поточна точність системи становить близько 75%, хоч це ще не ідеально. Команда розробників прагне досягти рівня точності у 90%.
Перспективи допомоги пацієнтам після інсульту
Інші системи декодування мови, що розробляються нині, часто потребують хірургічного втручання для імплантації електродів або функціонального магнітно-резонансного томографічного (фМРТ) сканування.
Значний резонанс у 2023 році викликало дослідження, де пацієнт після інсульту зміг поновити комунікацію завдяки інтерфейсу мозок-комп’ютер у поєднанні з голосовим генератором на основі ШІ.
Також минулого року компанія Ілона Маска Neuralink вперше імплантувала свій мозковий чип у людський череп. Експерти вважають, що такі технології можуть значною мірою сприяти відновленню функцій після інсульту.
Мохіт Шивдасані, науковець із сфери біоелектроніки Університету Нового Південного Уельсу, зазначає: «Як дослідники, ми аналізуємо медичний стан і визначаємо, яка функція була порушена в результаті цього стану. Потім ми шукатимемо технологічні рішення, щоб відновити цю функцію. Далі – небо є межою».
Для детальнішого ознайомлення з темою рекомендуємо переглянути відео у медіаплеєрі вище.
Відеоредактор: Роселін Мін
Автор матеріалу: Роселін Мін, у співпраці з AP/AuBC
Опубліковано: 22 липня 2025 року, 7:50 за GMT+2
