У середу представники компаній Meta та Google знову з’явилися на Капітолійському пагорбі, де зіткнулися з жорстким допитом з боку законодавців. Вони відповідали на звинувачення в тому, що адміністрація Байдена нібито тиснула на їхні компанії з метою обмеження онлайн-висловлювань – особливо у період найбільшої активності пандемії COVID-19 та під час президентських виборів 2020 року.
Засідання Комітету із торгівлі Сенату під керівництвом Республіканців та за головування сенатора Теда Круза (R-Техас) знову набуло гострого характеру. Законодавці обговорювали підтвердження звинувачень у тому, що Білий дім змушував основні соціальні мережі видаляти або зменшувати видимість публікацій, які суперечили офіційній позиції адміністрації щодо таких питань, як вакцинація та довіра до виборчої системи.
Під час слухань сенатор Круз підкреслив:
– «Великі технології опинилися в безмовності, коли адміністрація Байдена примушувала їх цензурувати звичайних громадян».
– «Вони придушували дисидентську думку не через дезінформацію, а тому, що вона не відповідала політичній програмі адміністрації».
Представники обох технологічних гігантів визнали, що з боку уряду дійсно відчувався суттєвий тиск. Так, Ніл Поттс, віцепрезидент Meta з питань публічної політики, заявив: «Ми шкодуємо, що не виступали більш рішуче проти тиску адміністрації Байдена».
Це слухання стало одним із низки значущих розслідувань Конгресу щодо взаємовідносин федеральної влади та технологічного сектору Кремнієвої долини. Республіканці наполягають, що координація між урядовцями та приватними технологічними компаніями переступила межі Конституції, порушивши право на свободу слова, гарантуване Першою поправкою.
Натомість в Meta і Google наполягали, що рішення щодо модерації контенту приймалися самостійно, без директив з боку держави:
– Ніл Поттс зазначив: «Врешті-решт, саме ми приймали рішення про видалення контенту, і відповідальність за них лежить на нас».
– Маркхам Еріксон, віцепрезидент Google з питань публічної політики, підтвердив: «Ми самостійно розробляємо й здійснюємо політику модерації».
Проте сенатори залишилися незадоволеними відповідями. Сенатор Ерік Шмітт (R-Міссурі) наполягав, аби Еріксон пояснив, чи несправедливо YouTube обмежував консервативних діячів:
1. «Отже, це було ваше рішення заблокувати Дена Бонгіно на YouTube? Це ваше рішення видалити акаунт Роберта Кеннеді-молодшого? Ви не можете трактувати це по-різному», – звинуватив Google у систематичному «банінгу» консерваторів.
Також сенатор Бен Рей Лужан (D-Нью-Мексико) зацікавився повідомленнями про врегулювання позову на суму 24,5 мільйона доларів, досягнуте між YouTube та колишнім президентом Трампом після призупинення його облікового запису після заворушень 6 січня. Лужан запитав:
– «Чи справді YouTube виплатив 24,5 мільйона доларів для врегулювання позову президента Трампа, більша частина яких пішла на його танцювальний зал?» Еріксон підтвердив цю інформацію.
У відповідь на триваючий скандал сенатор Круз оголосив про намір ініціювати новий законопроєкт під назвою Jawbone Act, який заборонить державним посадовцям використовувати неформальний тиск для змушення приватних компаній обмежувати свободу слова. За словами Круза: «Такого роду урядове примусове втручання не має місця у вільному суспільстві».
Дискусії навколо свободи висловлювань в інтернеті та урядового впливу не втрачають актуальності. З огляду на появу нових доказів та позовів, законодавці з обох політичних таборів, здається, налаштовані визначити межі цифрової свободи слова та забезпечити, щоб ні уряд, ні великі технологічні компанії не могли непомітно впливати на те, що американці можуть висловлювати або сприймати в онлайні.
