З оновленою обіцянкою майбутнього членства в Європейському Союзі, лідери Франції, Німеччини та Польщі відвідали Молдову 27 серпня, у день національного свята країни. Послання, яке передали французький президент Еммануель Макрон, німецький канцлер Фрідріх Мерц та польський прем’єр-міністр Дональд Туск до проєвропейської президентки Молдови Майї Санду, було чітким: підтвердити підтримку ЄС у процесі приєднання Кишинева до європейського блоку.
Ця зустріч відбулася за місяць до парламентських виборів у Молдові, призначених на 28 вересня.
За даними Європейського Союзу, виборча кампанія та само голосування в Молдові відбуватимуться під загрозою гібридних атак з боку Росії, як це вже мало місце під час попередніх президентських перегонів, у яких Майя Санду перемогла із незначною перевагою проти проросійського опонента.
Лідери Франції, Німеччини та Польщі прагнули надіслати чіткий сигнал виборцям:
– «Пропаганда Кремля стверджує, що європейці хочуть затягнути війну та що Європейський Союз гнобить свої народи. Це неправда», — заявив Еммануель Макрон.
– «На відміну від Росії, ЄС не загрожує нікому і поважає суверенітет кожної держави-члена.»
– «Це союз процвітання та миру. Європейський Союз жодним чином не є Радянським Союзом.»
### Гібридна війна та політичні сумніви
Президентка Молдови відкрито засудила російську гібридну операцію, яка включає у себе підкуп виборців, кібератаки та дезінформацію у передвиборчий період. Її слова отримали підтвердження від канцлера Німеччини Фрідріха Мерца:
– «Напередодні майбутніх парламентських виборів у країні не минає жодного дня без масштабних гібридних атак з боку Росії. Демократія Молдови перебуває під прицілом як онлайн, так і офлайн. Вільне, відкритое та ліберальне суспільство під загрозою.»
Молдова має офіційно 2,6 мільйона мешканців, багато з яких мають румунські або інші паспорти країн ЄС. Значна частина виборців належить до молдовської діаспори, розташованої по всій Західній Європі та Росії.
Опитування показують, що протистояння між проєвропейськими та проросійськими політичними силами — Соціалістичною та Комуністичною партіями — буде напруженим до останнього голосу.
Правляча проєвропейська партія «Дія і Солідарність» (PAS), яка при владі з 2021 року, має ризик втратити підтримку на прийдешніх виборах. У геополітичному контексті Молдова, що розташована між Румунією та Україною, безпосередньо потерпає від наслідків війни агресії Росії проти Києва.
Окрім цього, Москва контролює Придністровський регіон — східну крайову зону Молдови на кордоні з Україною, приблизно за 200 км від Одеси, який відокремився після локального конфлікту у 1992 році, виграного проросійськими силами. Молдова заявляє про суверенітет над цим районом із повною підтримкою західних країн.
### Чи є розширення ЄС ключем до безпеки Молдови?
Президент Еммануель Макрон висловив рішучу підтримку Молдови в прагненні до членства в Європейському Союзі, охарактеризувавши це як «історичний шанс» для Кишинева. Переговори щодо приєднання розпочалися у червні минулого року, проте кандидатура Молдови розглядається разом із заявкою України.
Правляче проєвропейське керівництво Молдови неодноразово вимагало розділення процесів вступу Молдови та України в ЄС, побоюючись, що перспективи Києва будуть значно тривалішими через його розміри та війну з Росією.
Водночас, Європейський Союз виявляє обережність щодо надання Кишиневу швидкої процедури приєднання, аби не створити негативний сигнал для України.
Як зазначив Сігфрід Мурешан, румунський євродепутат та голова Союзного комітету «ЄС-Молдова» в липні минулого року в інтерв’ю Euronews:
1. «Інтеграція Республіки Молдова до ЄС вимагатиме менших зусиль.»
2. «Інкорпорація малих країн є простішою, ніж великих.»
3. «Молдова – невелика держава, і з нашою підтримкою вона може досягти значних результатів за кошти, незначні для ЄС, але трансформаційні для країни.»
Євросоюз готовий інвестувати майже 2 мільярди євро для стимулювання економіки Молдови та зменшення її вразливості до зовнішнього впливу.
Енергетична інфраструктура Молдови зазнала суттєвих змін з 2022 року: країна тепер підключена до європейської електричної мережі, а ЄС профінансував масштабні оновлення внутрішніх систем розподілення енергії.
Кишинів також взяв на себе зобов’язання до 2030 року генерувати 27% енергії з відновлюваних джерел.
Попри виклики, в тому числі уповільнення темпів розвитку через енергетичний шок, спричинений війною в Україні, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) оцінює економіку Молдови як стійку.
У знаковому повороті понад 50% експорту Молдови у 2024 році спрямовано до ЄС — це найвищий показник за всю історію країни.
