Згенеровано ChatGPT за запитом Останнього Бастіону
Усередині масштабної справи НАБУ проти керівництва Держфінмоніторингу – від брудних грошей до тіньових схем.
Державна служба фінансового моніторингу України давно вважалася фронтовим органом у боротьбі проти відмивання грошей і тіньових потоків. Саме вона мала викривати злочинні схеми та гальмувати корупційні потоки в країні.
Але у 2025 році, коли на чолі відомства опинилися колишній очільник Полтавської ОВА Філіп Пронін і його незмінний перший заступник Богдан Корольчук, ситуація змінилася з дивовижною швидкістю. За даними НАБУ, фінансова розвідка перетворилася на технічний конвертаційний центр, що обслуговував корупційні оборудки зі зловживаннями на найвищому рівні.
Народний депутат Ярослав Железняк оприлюднив деталі масштабної кримінальної справи, базуючись на офіційних ухвалах Вищого антикорупційного суду. За його словами, мова йде про величезні суми готівки, фіктивні IT-компанії й прямий зв’язок із дерибаном оборонного бюджету.
Як бюджетні гроші на фортифікації опинилися в сумках у Києві
Розслідування почалося ще у жовтні 2025 року. НАБУ разом із САП провели обшуки в одному з офісів на вулиці Молдовській у Києві. Слідство відкрите за фактом масштабного розкрадання коштів, виділених на оборонні споруди у Донецькій області.
У ході обшуку було вилучено сумки з готівкою й документами, які вразили навіть досвідчених слідчих. Поруч із документами першого заступника голови Держфінмоніторингу Корольчука та членів його родини знайшлися:
- 278 050 доларів готівкою;
- понад 3,3 мільйона гривень у готівці;
- величезний масив статутних документів, печаток і довіреностей фіктивних підприємств.
Виявлені суми та папери ніколи не фігурували в офіційних деклараціях посадовця. Корольчук намагався пояснити це простим зберіганням коштів, але вилучена документація свідчила про набагато більш масштабну злочинну сітку.
Схема в деталях: фейкові IT-гіганти Luxoft і Ciklum та мережа офшорів
НАБУ встановило, що серед вилученого був повний пакет документів 11 українських юридичних осіб, 12 фізичних осіб-підприємців і 7 іноземних компаній, зареєстрованих у популярних офшорних зонах – Кіпр, Чехія, Угорщина, Британські Віргінські Острови.
Аналіз фінансових потоків показав, що ця мережа діяла безперервно понад два роки – з початку 2024 до січня 2026 року. Основний механізм був простим:
- Мільйони гривень надходили на рахунки фіктивних фірм від різних компаній, серед яких були й підрядники оборонних споруд;
- Оплата оформлювалася під виглядом послуг з охорони, консультацій, постачання товарів та розробки софту;
- Щоб не викликати підозр у комплаєнсу, створили компанії-двійники відомих IT-гігантів – це фейкові «Циклум Софтвер» та «Люксофт Україна», які не мають жодного стосунку до справжніх брендів.
Кошти конвертувалися у валюту та виводилися за кордон через рахунки нерезидентів, обходячи валютні обмеження Національного банку. Все це робилося професійно та системно, що дало змогу роками кришувати схему.
Полтавське коріння афери та переплати на будівництво оборонних «зубів дракона»
Щоб глибше зрозуміти, звідки ростуть корені цієї справи, варто згадати період, коли Пронін і Корольчук працювали у Полтавській ОВА. Він очолював адміністрацію, а він – був його першим заступником й контролював більшість ключових фінансових питань регіону.
НАБУ простежило чіткий зв’язок між полтавським періодом роботи команди і діяльністю конвертаційного центру. Прокладки, через які йшли мільйони, також фігурували у розслідуваннях по будівництву фортифікацій.
Наочний приклад – бетонні загородження «зуби дракона»:
- Генпідрядник Construction закуповував матеріали не безпосередньо у виробників, а через прокладку «Преміум Актив»;
- «Преміум Актив» продав державі понад 13 500 одиниць кожна по ціні 2161 грн;
- Через рік ця ж фірма купувала ті ж конструкції у чотири рази дешевше – всього по 541 гривні за штуку.
Це означає, що тільки на одному елементі фортифікацій Полтавська ОВА переплатила з держбюджету понад 22 мільйони гривень. Ще понад 21 мільйон було «списано» на фіктивну доставку – водії компаній-перевізників під час допитів у НАБУ підтвердили, що такі рейси не здійснювали і про них не знали.
Подібна схема з викривленими цінами та обсягами відбувалась і при закупівлі лісоматеріалів для бліндажів: щонайменше 8 мільйонів гривень вкрадено з оборонних програм. Ці гроші зрештою опинилися в сумках Корольчука в Києві.
Чи могли керівники Держфінмоніторингу діяти без підтримки високого керівництва?
МАсовий масштаб операцій, їхня тривалість і ототожнення з міжнародними офшорними структурами дають підстави вважати, що схема працювала не в кабінетах самостійних «фахівців», а під протекцією сильних покровителів вищого рівня влади.
Ярослав Железняк звертає увагу, що Пронін і Корольчук мають серйозну підтримку серед політичної еліти, зокрема від віцепрем’єра з питань відбудови та «дахом» у Офісі Президента, що контролюється Андрієм Єрмаком.
Через це виникає питання, чи могли двоє топчиновників без згоди й підтримки вищих покровителів створити такий масштабний ланцюг виведення грошей з держави, яка знаходиться у стані війни. Відповідь на це питання наразі залишається відкритою.
Замість боротьби з відмиванням коштів Держфінмоніторинг став ідеальним укриттям для виводу і легалізації брудних грошей. НАБУ вже володіє колосальним масивом доказів: платіжні документи, печатки, виписки. Затримання та арешт майна – лише початок.
Попереду – складне випробування для антикорупційної системи України: чи зможе вона довести цю справу до ошатних судових вироків чи ж спробує її «прикрити» через політичні інтереси та зв’язки.
Автор: Максим Рибак
