З самого початку сценарист і режисер Зак Креггер прагне проникнути під шкіру глядача. Оповідачем виступає дитина, яка представляє «справжню історію», в якій «багато людей помирають у дуже дивних обставинах». Безпомилково він подає ключову загадку фільму Weapon через незабутні образи: у маленькому містечку Мейбрук 17 дітей прокидаються о 2:17 ночі, вискакують із своїх кімнат і, з витягнутими руками у моторошній манері, ніби злітаючи у Країну Ніколи, біжать у ніч і зникають безвісти.
Причини масового зникнення дітей залишаються таємницею:
1. Викрадення?
2. Жарт, що вийшов з-під контролю?
3. Масова істерія?
4. Сучасний варіант танцювальної чуми 1518 року, але з меншим танцюванням і більшою кількістю зникнень?
Уся громада перебуває в розгубленості, а напруження серед батьків, що оплакують своїх дітей, зростає. Особливо це стосується Арчера Граффа (Джош Бролін), чиїй родині торкнулася трагедія. Ситуація ускладнюється тим, що всі 17 дітей ходили до одного класу початкової школи Мейбрука під керівництвом Джастін Ганді (Юлія Гарнер). Саме на неї падають підозри — учителька, яка дбає про своїх учнів, іноді випиває горілку і знаходить на своїй машині напис «ВІДЬМА» червоним фарбою.
Попри неприязнь з боку місцевих мешканців, сама Джастін не розуміє, що відбувається. Ігноруючи застереження директора школи Маркуса (Бенедикт Вонг), вона бере на себе розслідування. Варто зауважити, що в її класі було 18 учнів, отже один хлопчик, Алекс (Кері Крістофер), залишився.
Другий повнометражний фільм Креггера після 2022 року, Barbarian, складно описати одразу, оскільки надмірне розкриття деталей може зіпсувати враження як від стрічки, так і від перегляду для майбутніх глядачів. Цю картину варто дивитися з готовністю бути приголомшеним і зануреним у сюжет.
Режисер майстерно застосовує наратив у стилі Rashomon для створення моторошної казки, яка починається як маленькоміський трилер із нотками Twin Peaks і Prisoners від Дені Вільнева. Його літературний підхід виправдовує себе, підкреслюючи, наскільки сильно Стівен Кінг міг би заздрити цьому підміському американському кошмару, який не право належить йому.
Формат епізодичного розповідання дозволяє підсилити напругу, оскільки кожна частина слідує за різним персонажем, відкриваючи історію з їхніх точок зору:
– Джастін Ганді
– Арчер Графф
– Пол, місцевий поліцейський (Олден Еренрайх)
– Неспроможний наркоман Джеймс (Остін Абрамс)
– Маркус, директор школи
– Алекс
Їхні історії переплітаються, розкриваючи невидимі зв’язки, і поступово глядач усвідомлює продуману структуру фільму, що робить події ще більш значущими. Перебіг часу у стрічці слугує не дешевим трюком, а свідомо вибудованою манерою розповіді.
Розкрити фінал або розповісти про ключового персонажа третьої частини, чия роль виконана Аммі Медіган, означало б значно нашкодити сприйняттю фільму. Однак запам’ятайте — ця акторка надовго залишиться у вашій пам’яті.
Протягом усього фільму Weapons вирізняється тривожним використанням тиші та відкритих просторів, чудовими панорамними зйомками та довгими, безперервними кадрами, а також заслуженими моментами страху. Особливо помітно тональне різноманіття стрічки: від казково-міфологічної атмосфери Братів Грімм і загадкового образу Відлюдника, до сновидінню властивих візуальних елементів з однойменною зброєю, яка з’являється у вигляді галюцинації, що водночас є і дивною, і символічно жахливою.
Креггер також додає до фільму комедійні елементи чорного гумору та візуальні жарти, що надають полотну особливого шарму. У першій сцені, де дітей знімала камера відеодомофону, йде саундтрек «Beware of Darkness» Джорджа Гаррісона — прикметна деталь, яка вже підкреслювала цю тональність. У фінальній частині стрічки комічні моменти стають ще яскравішими — від влучного лайливого слова Джоша Броліна після несподіваного жаху до гранд-гігнольних та слепстик-етичних сцен.
Коли фільм обирає жах — він здатен змусити вас стрибати від страху. Коли ж він «повзає» під шкіру, змушує замислитись над тим, якими «зброями» і «цілями» можуть виступати навіть найспокійніші американські передмістя і якою мірою параною можна управляти. При граничній жорстокості навіть досвідчені поціновувачі кінематографічної крові можуть відчути дискомфорт.
Все це змішується з несподіваним комедійним і навіть гротескним настроєм, створюючи з фільму справжнє божевільне видовище. І після перегляду більше жоден глядач не зможе спокійно ставитись до часу 2:17 ночі.
Хоча деяких може дратувати залишені без відповіді питання або те, що головна інтрига втрачає свою серйозність після відкриття істини, все ж таки творчий доробок Креггера підтверджує, що його моторошний фільм 2022 року не був випадковістю.
У підсумку, Weapons стає одним із найнапруженіших і найбільш захопливих хоррорів року. З огляду на те, що 2025 уже порадував жанр такими стрічками, як Presence, Sinners, The Ugly Stepsister, 28 Years Later та Bring Her Back, це говорить багато про що.
Ще раз — бажаємо удачі, якщо ви випадково опинитеся не в царині сну о 2:17 ночі.
Фільм Weapons вже зараз можна переглянути у кінотеатрах.
