Київ на порозі опалювального сезону: що вдалося відновити і чого чекати
Київ вже майже готовий до старту опалювального сезону – коло 90% усіх необхідних робіт виконано. Про це запевнив міський голова Віталій Кличко в одному з останніх інтерв’ю, передає Укрінформ. Він наголосив, що головне завдання – відновлення централізованого теплопостачання – практично завершене.
«Ми приділили особливу увагу оновленню наших теплових станцій. Підготовка до опалювального сезону на фінішній прямій – майже 90% готовності», – зазначив Кличко.
Окрім цього, мер розповів про створення запасної системи теплопостачання, що допоможе захистити місто, якщо критичні енергетичні об’єкти будуть зруйновані.
Що включає «План стійкості» для Києва
Міська влада у тісній співпраці з державними структурами розробляє комплекс заходів, який має убезпечити Київ від наслідків можливих нових ворожих атак, переконує Кличко. Цей документ відомий як «План стійкості» і передбачає низку важливих напрямів:
- Інженерний захист ключових об’єктів інфраструктури.
- Впровадження розподіленої електрогенерації, щоб компенсувати втрати основних постачальників електроенергії у разі відключень.
- Резервні джерела живлення для важливих точок тепло- та водопостачання, наприклад, дизельні генератори для насосних станцій.
- Резервування розподіленої теплової генерації шляхом збільшення кількості менших котелень замість великих ТЕЦ.
Незважаючи на значний прогрес, у Києві ще лишаються складнощі з покриттям деяких зон розподіленою теплогенерацією. Відсутність чіткого рішення для цих територій залишається проблемою, про яку повідомляє заступник міністра з відновлення інфраструктури Костянтин Ковальчук в інтерв’ю «Главкому».
Поточна ситуація за напрямками реалізації плану така:
- Інженерний захист об’єктів критичної інфраструктури здійснюється на 50–60%.
- Заявлені 200 МВт розподіленої електрогенерації забезпечені зараз на 25% – цьогоріч встановлено близько 50 МВт, значна частина яких – результати міжнародної допомоги.
- Резервні системи живлення забезпечені приблизно на 60%.
Київ у вогні: як минулої зими місто боролось без тепла
Минулої зими Київ пережив одну з найскладніших криз опалення за роки повномасштабної війни. Масовані обстріли об’єктів теплоенергетики російськими військами призвели до глобальних руйнувань у середині осені 2025-го і особливо в зимові місяці.
Після нічної атаки 27 грудня багато багатоповерхівок у різних районах міста залишилися без тепла – ситуація погіршувалася з кожним днем. На початку січня 2026-го мер Кличко навіть звернувся до киян з порадою тимчасово виїхати з міста, адже стабільності в постачанні тепла і електрики не було.
Внаслідок подальших удари 20 січня без опалення залишилися майже 6 тисяч будинків, і в багатьох житлових комплексах почали проривати труби через низьку температуру і пошкодження мереж.
Жителі міста змерзали, бо без електропостачання відновити тепло було практично неможливо. Перевантаження у електромережах призвело до трагічних наслідків, серед яких – смерть керівника «Укренерго» та кількох комунальників. У відповідь на цю кризу Німеччина передала Києву дві мобільні міні-ТЕЦ.
Криза не завершилася навіть у лютому – сотні будинків досі без тепла після нових атак. На Академмістечку, наприклад, опалення не було підключене з листопада попереднього року.
Визнанням серйозних проблем у фінансуванні підготовки до зими стали заяви міського голови та міністра інфраструктури. За їхніми словами, через брак коштів уникнути колапсу не вдалося. Особливо складною залишалася ситуація в Дарницькому районі, де руїни ТЕЦ позбавили без опалення понад тисячу будинків.
Велика роль у допомозі місту належить волонтерам, які протягом кількох місяців відновлювали пошкоджені житлові будинки. Російська агресія за ці роки забрала життя 247 енергетиків, які героїчно працювали заради порятунку інфраструктури.
Навесні проблема залишалася гострою — Лівий берег Києва все ще був у критичному стані. Прорив труби на мості Патона знову залишив без тепла райони Березняки і Русанівку, а відновлення зіштовхнулося з браком коштів і бюрократичними перепонами.
Для ремонту лише ТЕЦ-5 потрібні приблизно 9 мільярдів гривень. Уряд пообіцяв забезпечити резервне живлення багатоповерхових будинків до наступної зими.
Європейський Союз виділив на оновлення теплової мережі Києва 22 мільйони євро. На додачу, цьогоріч міська рада повернула міському комунальному підприємству «Київтеплоенерго» 1,25 мільярда гривень на розвиток резервної системи після зривів з боку Державного агентства відновлення. Народні депутати ухвалили закон про обов’язкове встановлення індивідуальних теплових пунктів у будинках з централізованим опаленням.
Інша важлива перешкода – це місцеві суперечки. Зокрема, будівництво резервної тепломережі на території Теремків викликало протест мешканців через вирубку дерев і зміни у екологічній ситуації.
