Аналітик зазначила, що раніше Володимир Путін вимагав, щоб НАТО повернулося до кордонів 1997 року.
Головні тези з коментаря політичного експерта Ольги Курносової:
- Путін веде війну не стільки проти України, скільки проти НАТО.
- Поки він зберігає владу, конфлікт лише загострюватиметься.
- Після відходу Путіна з політичної арени з’являться значно ширші можливості для зміни ситуації.
Диктатор намагається повернути Росії роль, яку колись мала Радянський Союз після Другої світової війни. Проте він ігнорує, що світ за цей час змінився і відновити таку роль наразі неможливо. Про це в ексклюзивному інтерв’ю для Главреду розповіла політичний аналітик Ольга Курносова.
Вона нагадала початкові умови, які Путін ставив Заходу перед початком повномасштабної війни в Україні. За її словами, він чітко висловив позицію:
“Щоб НАТО відступило до кордонів 1997 року. Уже тоді було зрозуміло, що конфлікт не стільки проти України, і тим паче не за конкретні території, скільки війна з НАТО.”
Аналітик наголосила, що доки Путін перебуває при владі, ситуація буде погіршуватися, адже він буде й надалі перевіряти готовність НАТО до оборони і збільшувати військовий потенціал.
Основні моменти її оцінки щодо перебігу подій:
- Тривалість правління Путіна має вирішальне значення.
- Усередині Росії та в еміграції можуть дозрівати умови для зміни режиму.
- Після відходу Путіна з’явиться більше шансів на поліпшення стану справ.
Ольга Курносова також звернула увагу, що найважливішим є можливе зародження в Росії нових сил, готових до діалогу з міжнародною спільнотою, зокрема щодо українського питання.
Інтерв’ю доступне у відеоформаті, де аналітик також висвітлює теми відставок представників влади, таких як Козак, Симоньян і Кадиров.
Чи може Росія розпочати війну проти НАТО?
Історик, військовий експерт і журналіст Михайло Жирохов заявив, що ризики військових дій Росії проти Європи завжди були актуальними.
На його думку, Москва може застосувати гібридну тактику війни, подібну до тієї, що відбувалася у 2014 році на сході України із залученням угруповань Гіркіна-Стрєлкова.
За словами експерта, наступні регіони найбільш потенційно вразливі до такого сценарію:
- Країни Балтії: Литва, Латвія (зокрема Латгалія), де проживає численна російськомовна спільнота.
- Естонія, особливо місто Нарва, яке демонструє відверту підтримку Росії.
Атаки Росії на країни НАТО — що відомо
Російська Федерація продовжує систематично порушувати повітряний простір держав Північноатлантичного альянсу. Зокрема:
- Безпілотники проникали на територію Польщі і Румунії.
- Літаки МіГ-31 та вертоліт Мі-8 заходили в повітряний простір Естонії.
Павло Лакійчук, керівник безпекових програм Центру глобалістики “Стратегія ХХІ”, пояснив, що за цими інцидентами стоїть розвідувальна діяльність Кремля.
Дмитро Медведєв, глава Ради безпеки Росії, вважає, що дозвіл країнам НАТО збивати російські безпілотники над Україною означатиме початок війни Альянсу з РФ. Окрім того, Росія офіційно виступає проти створення безпольотної зони над Україною.
Колишній віцепрезидент США Майк Пенс також попередив, що Росія може здійснити воєнний напад на одну з держав-членів НАТО.
Про політичного аналітика Ольгу Курносову
Ольга Володимирівна Курносова (народилася 24 лютого 1961 року у Ленінграді) — російська політична активістка радикально-демократичного спрямування, відома діячка антипутінської опозиції.
Основні факти про неї:
- У 1990–1993 роках була депутаткою Ленінградської міської ради.
- Брала участь у створенні Союзу правих сил, Об’єднаного громадянського фронту, російської «Солідарності».
- Відома як непохитна опонентка Володимира Путіна і його режиму, організаторка Маршів незгодних та масових протестів 2011–2013 років.
- Після початку російського вторгнення в Україну у 2022 році емігрувала до Польщі.
- Брала участь у «З’їзді народних депутатів».
Якщо ви помітили помилки у тексті, виділіть відповідний фрагмент і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити редакції.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред.
