Війна завжди є надзвичайно ресурсоємною. Якщо повномасштабне військове протистояння триває вже три роки, охоплює величезну територію та залучає колосальні людські ресурси та техніку, відповідно, й фінансові витрати суттєво зростають. Особливо це відчутно у контексті санкційних обмежень та відносно низьких цін на нафту. Скільки ж обходиться Російській Федерації ведення повномасштабної війни проти України, проаналізував Володимир Кім у статті «У скільки обходиться Путіну та Росії день війни проти України».
За даними Головного управління розвідки Міністерства оборони, які опинилися у розпорядженні ZN.UA, на військові дії в Україні спрямовується 13,1% російського валового внутрішнього продукту або 68% усіх витрат федерального бюджету РФ. Для порівняння, у 2021 році Росія витрачала на оборону лише 3,6% свого ВВП. Крім того, значні кошти надходять і з регіональних бюджетів. Вони призначаються, зокрема, на одноразові виплати за укладення контрактів, медичну реабілітацію поранених та інші витрати.
Автор підкреслює: «Кожні два з трьох бюджетних рублів спрямовуються на «удари по Україні»».
У середньому на ведення війни проти України Росія витрачає приблизно 857 мільйонів доларів на день. Щомісячні витрати сягають близько 25,729 мільярда доларів, а річні — понад 308,757 мільярда. Загалом, починаючи із 2022 року, РФ вже витратила на військові дії в Україні близько одного трильйона доларів.
За інформацією ГУР, найбільшу частку щорічних видатків — 143,7 мільярда доларів, що складає 47% загального оборонного бюджету Росії — займають такі напрямки:
– виконання державного оборонного замовлення — 77,6 млрд доларів;
– діяльність та розвиток оборонно-промислового комплексу — 32,1 млрд доларів;
– закупівля боєприпасів і озброєння у Північної Кореї та Ірану — 22,3 млрд доларів;
– будівництво військової інфраструктури, зокрема фортифікаційних і бойових позицій — 11,6 млрд доларів.
Як зауважує Володимир Кім, «майже половина усього військового бюджету спрямовується на підтримку виробництва та закупівлю озброєння».
Другим за розміром видатків є забезпечення ударного угрупування російських військ, задіяних у бойових операціях в Україні. Донедавна чисельність цього угруповання становила приблизно 972,4 тисячі військовослужбовців. На утримання та забезпечення цей сектор щорічно отримує близько 103,6 мільярда доларів, що складає 34% від усієї суми витрат. Ці кошти розподіляються на:
– втрати озброєння та військової техніки в боях — 38 млрд доларів;
– витрати на боєприпаси та техніку — 42,5 млрд доларів;
– застосування високоточних видів озброєння — 14,9 млрд доларів;
– споживання паливно-мастильних матеріалів — 8,1 млрд доларів.
Велика частина ресурсів також витрачається на утримання російського особового складу — солдатів та офіцерів. За оцінкою ГУР, враховуючи кількість військових РФ в Україні та інтенсивність бойових дій, ці витрати становлять близько 50,7 мільярда доларів на рік, що дорівнює 16% від загального бюджету.
Особливу увагу варто звернути на виплати, які Росія здійснює військовим із Північної Кореї, яких Кремль активно залучає до бойових операцій. Це перший випадок, коли Росія офіційно оплачує послуги однієї з найбідніших країн світу, отримуючи від неї живу силу. Згідно з даними ГУР, Москва виплатила Пхеньяну понад 525,6 мільйона доларів за участь близько 12 тисяч північнокорейських солдатів у бойових діях у Курській області, а також додатково 60 мільйонів доларів за втрати їх особового складу.
До загальних витрат на війну також потрібно додати видатки з федерального бюджету РФ на утримання тимчасово окупованих територій України, які в Росії називають «новими територіями». За даними української військової розвідки, видатки на цей напрям становлять близько 10 мільярдів доларів.
Нагадаємо, що наприкінці червня президент Росії Володимир Путін оголосив про наміри поступово скорочувати оборонні витрати. Він визнав наявність фінансових труднощів у країні й заявив, що планує зменшити витрати на армію вже з наступного року, розтягуючи цей процес на трирічний період.
Водночас у Службі зовнішньої розвідки України пояснили, що наратив про «можливе скорочення видатків на оборону» російське керівництво почало активно просувати на фоні значного погіршення економічної ситуації в країні. Зокрема, міністр економічного розвитку Росії Максим Решетніков та голова Центрального банку Ельвіра Набіулліна нещодавно публічно визнали, що країна перебуває на межі рецесії.