Президент Російської Федерації Володимир Путін ухвалив рішення продовжувати криваву війну проти України, відкинувши пропозицію про мирне врегулювання, яку надав президент США Дональд Трамп. Українському конфлікту, за словами Путіна, не передбачене швидке завершення, оскільки він перебуває в інформаційному вакуумі, де військові керівники переконують його у можливості перемогти або здобути стратегічні переваги.
Цю позицію відобразив у своїй аналітичній статті оглядач газети The Telegraph Оуен Метьюз.
Одним із таких стратегічних «досягнень», на думку Росії, є Суми — місто, що розташоване всього за 15 кілометрів від українсько-російського кордону. Путін не виключає можливість захоплення цього населеного пункту, однак Збройні Сили України заявляють про успішне стримування наступальних дій та зупинку прориву ворога у цьому напрямку.
Факти:
– Літній наступ російських військ в Україні вважається завершеним оптимістами, проте реалісти побоюються подальшого загострення бойових дій.
– Російські сили захопили літієву шахту в Донеччині.
– Наступний великий удар може бути спрямований на Донбас, що змушує українське командування перегруповувати та перекидати резерви.
Автор публікації звертає увагу на загадковість того, як військова машина РФ все ще функціонує за умов вкрай виснажених, деморалізованих та погано організованих сил. Різні джерела, включно з російськими блогерами, описують «кучкові штурми» із значними втратами, факти корупції серед командного складу та незаконні каральні заходи проти рядових військовослужбовців — побиття, «ямки» (тюремні карцери) та відправлення на фактично самогубні завдання.
Водночас генерали подають оманливі доповіді зверху, а низька якість логістики призводить до серйозних збитків серед поранених.
Метьюз характеризує сучасний стан російської армії як справжнє «жах-шоу».
Незважаючи на критику окремих офіцерів, більшість населення Росії продовжує підтримувати так звану «спеціальну військову операцію» та уникає відкритої критики Володимира Путіна. Навіть на тлі очевидних невдач і розпачу на фронті моральний дух у країні залишається доволі високим.
Публікація також підкреслює таке:
– Обидві сторони конфлікту, подібно до виснажених боксерів на рингу, продовжують наносити удари одна одній, сподіваючись виснажити сили і ресурси супротивника.
– Якщо війна переходить у формат виснаження, то перевага, за словами Метьюза, належить Росії в силу її більшої територіальної, економічної та людської потужності.
– Саме тому президент Росії ігнорує голоси розуму і прагматизму та налаштований вести конфлікт до кінця, попри колосальні втрати як у живій силі, так і в економіці.
Нагадуємо, що після тривалого очікування літній наступ Росії на фронті все ж розпочався. Однак замість стрімкого прориву офіційний Київ фіксує лише повільний поступ та помітні втрати з боку окупантів. Тим не менш Москва не послаблює тиск: Російська Федерація нарощує чисельність особового складу, активізує атаки за допомогою безпілотників і продовжує виділяти рекордні фінансові ресурси на ведення війни.
