Втрати для природи внаслідок бойових дій в Україні можна буде повністю оцінити лише з часом, попереджає експерт.
Через війну в лісостеповій та степовій зонах країни зникають біотопи птахів — природні умови, де звикли оселятися різні види пернатих. Про це повідомив орнітолог, науковець Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена Національної академії наук України Геннадій Фесенко в інтерв’ю для видання «Главком».
Основні факти про вплив бойових дій на природу, які навів фахівець, такі:
– Вогнища бойових дій зосереджені переважно у степовій зоні (Херсонська, Запорізька, Донецька, Луганська області) та частково у лісостепу — на півночі Харківської й сході Сумської областей.
– У степах колись були створені полезахисні лісосмуги, що сприяли поширенню лісових птахів. Наразі ці лісосмуги використовуються як укриття для противників, унаслідок чого ці насадження часто піддаються підпалам і знищенню з обох боків конфлікту — російськими та українськими силами.
– Зникнення лісосмуг призводить до втрати середовищ існування для таких птахів, як вівчарики, дрозди, сорокопуди, кропив’янки та інших дрібних комахоїдних видів, що потребують спеціальних умов для розмноження. Вплив на їхню популяцію буде повністю очевидним лише згодом.
Для ілюстрації конкретних наслідків військових дій орнітолог привів результати спостережень у Київській області під час окупації (з 24 лютого до 2 квітня 2022 року). Відзначено значне скорочення активності гніздування пернатих у цей період.
– Наприклад, у районі Бородянки, де раніше нараховували 12 гнізд білих лелек із великим відсотком заселення (до 90%), у 2022 році через шум, вибухи та інші несприятливі фактори птахи зайняли лише два гнізда.
– Успішність гніздування цих пар лелек лишається невідомою, однак вже у 2023 році, через рік після окупації, чисельність птахів повністю відновилась, що свідчить про прямий негативний вплив бойових дій на процес гніздування.
Іншим показовим прикладом впливу війни на орнітофауну є зміни в ареалі горихвістки чорної, повідомляє експерт:
– На початку XX століття цей птах зустрічався лише на північному заході сучасної України.
– Після Другої світової війни горихвістка почала активно заселяти міські руїни, адаптуючись до життя у населених пунктах, де будівлі стали для неї аналогом гірських скель — їх природного середовища для гніздування.
– Масове поширення птахів по Києву після війни сприяло значному збільшенню чисельності виду, а потім ареал горихвістки розширився на північ, схід і південь країни. Тобто, хоча умови після війни були надзвичайно складними для людей, вони певною мірою сприяли розширенню ареалу певних видів птахів.
Що стосується тривалих бойових дій, то екологічні наслідки для природних екосистем можуть бути суттєвими, проте їхній повний масштаб стане зрозумілим лише в майбутньому, зауважує Геннадій Фесенко.
Інші важливі Новини екологічної тематики:
– В Україні зникають кілька видів червонокнижних риб. Іхтіологиня Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України Юлія Куцоконь повідомляє, що наразі у загрозливому стані перебувають види, що потребують стоячих водойм — серед них мересниця озерна, карась золотий та умбра європейська. Основною причиною є відсутність повноводдя на багатьох річках, а також втрата заплавних озер і водойм, які слугували їм середовищем існування.
– Після знищення Каховської ГЕС російськими військами природа почала відновлюватися у незвичайний спосіб, зокрема біля Нікополя сформувалися мілководні ділянки та заболочені території, які стали сприятливим середовищем для рідкісних видів птахів, зокрема пеліканів.
Таким чином, війна має неоднорідний вплив на природне середовище: з одного боку — призводить до втрат і деградації біотопів, з іншого — у створених після руйнувань нових екологічних умовах деякі види здатні адаптуватися й навіть розширювати ареали. Однак повна картина екологічних змін стане зрозумілою лише після закінчення активних бойових дій.
