Протягом більше року на фронті активно використовуються ці безпілотні літальні апарати. Російські окупаційні війська вперше за понад три роки повномасштабної війни застосували дрон-камікадзе «Черніка» для атаки на Харків, про що повідомив міський голова Ігор Терехов.
За даними українського видання Defense Express, у цій серії безпілотників існують два основні модифікації:
– Легкий варіант «Черніка-1»
– Важчий варіант «Черніка-2»
Обидва типи дронів знаходяться у розпорядженні російських окупантів досить тривалий час. Станом на березень 2024 року відомо про виробництво понад 7,5 тисяч легших «Черніка-1». Місяцем пізніше було повідомлено про виготовлення більше 4 тисяч важчих дронів «Черніка-2».
Характеристики «Черніка-1»:
– Безпілотник типу «літаюче крило», виготовлений із пінопласту
– Максимальна дальність ураження — до 80 км
– Крейсерська швидкість — близько 75 км/год
– Максимальна висота польоту — до 1,5 км
– Запуск здійснюється за допомогою катапульти або з рук
– Бойова частина вагою 0,7 кг, ймовірно уламково-фугасного типу
– Основне призначення — ураження автотранспортної техніки та піхоти
Натомість «Черніка-2» має більш суттєвий бойовий заряд, вага якого сягає до 3,5 кг. Цей більш потужний дрон орієнтований на знищення бліндажів і важкої техніки, а його радіус дії становить до 100 км.
Деякі російські джерела стверджують, що ця модель оснащена функцією коригування націлювання. Експерти зазначають, що завдяки цій властивості дрон може бути менш уразливим до засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ).
Додатково «Черніка-2» обладнана автопілотом, який дозволяє безпілотнику автономно дістатися до певного району цілі. Це означає, що оператор керує дроном лише на заключній частині польоту. Поєднання такої технології з припущеною низькою вартістю робить ці дрони масовими та потенційно дуже небезпечними. За своєю концепцією вони схожі на інший російський безпілотник — «Молнія», що також виготовляється з простих матеріалів.
Варто відзначити, що на передовій ці безпілотники застосовуються вже понад рік. Українські зенітні FPV-дрони продемонстрували високу ефективність у боротьбі з цими загрозами.
Разом із тим, незважаючи на можливість автоматичного польоту і функцію наведення, безпілотники все ж потребують підтримки зв’язку для виконання бойових завдань. Тому засоби радіоелектронної боротьби залишаються одним із ефективних інструментів протидії.
—
Щодо новітніх озброєнь у Збройних силах Росії, повідомляється, що розпочалося постачання нових зенітних малогабаритних керованих ракет ближнього перехоплення для комплексів сімейства «Панцир». Хоча точна назва цих ракет не була офіційно озвучена, ЗМІ зазначають, що йдеться про ТКБ-1055.
Основні характеристики нових ракет:
– Боєкомплект одного ЗРК «Панцир» збільшується до 48 одиниць
– Основне призначення — боротьба з безпілотниками та іншими цілями на ближній дистанції
Таким чином, російська армія вдосконалює свою протиповітряну складову з урахуванням сучасних викликів, зокрема загроз з повітряного простору, які становлять дрони.
