У виданні The Economist опубліковані приблизні дані про втрати сторін у конфлікті, що триває в Україні. За інформацією журналістів, навіть враховуючи прискорене просування російських військ протягом останніх 30 днів, окупантам знадобиться близько 89 років, щоб повністю захопити територію України. Для контролю над частинами чотирьох адміністративних регіонів, які залишаються під українською владою, росіянам знадобиться до лютого 2029 року.
Путін, як відзначає видання, не втрачає впевненості: його армія щомісяця поповнюється на 10 000–15 000 військовослужбовців більше, ніж українська, причому перевага здобувається не за рахунок загального призову, який наразі викликає невдоволення в Росії, а завдяки щедрим підписним бонусам і високим заробітним платам.
Для моніторингу військових дій The Economist використовує унікальні дані NASA, що спочатку розроблялися для спостереження за лісовими пожежами. Зокрема, ці дані демонструють, що на Херсонщині, над річкою Дніпро, тривають запеклі зіткнення.
У матеріалі підкреслюється:
– Інтенсивність боїв зумовлена, здебільшого, ударами російських безпілотників по сільськогосподарських угіддях, а не справжніми спробами просування.
– Попри чутки про можливий російський десантний напад, його поки що не було.
Щодо оперативної ситуації на інших фронтах, The Economist повідомляє, що на півночі країни 50-тисячне російське угруповання веде наступ на Суми. В зоні бойових дій фіксуються артилерійські обстріли та вибухи вздовж північних оборонних рубежів міста. Хоча українська армія чисельно поступається, офіційні представники запевняють у стабільності фронту.
На північно-східному напрямку російські сили атакують Борову та Сіверськ — стратегічні вузлові позиції на шляху до останніх оборонних пунктів України на Донбасі. Основні зусилля ворога спрямовані на південнішій фронт, де міста Покровськ і Костянтинівка, які відіграють важливу роль у логістичному забезпеченні України, підлягають потужним ударам армії Росії. Від успішності оборони цих пунктів безпосередньо залежить подальша доля східного фронту.
Щодо втрат у війні, у виданні нагадали, що офіційної статистики наразі немає, але щоденне спостереження дає орієнтовні цифри:
1. Станом на 9 липня трекер The Economist оцінює втрати Росії в межах від 900 000 до 1,3 мільйона осіб, із яких близько 190 000–350 000 загинули.
2. Ці показники оновлюють попередні оцінки інших джерел, які на кінець червня припускали загальні великі втрати понад 1 мільйон.
3. Протягом літнього наступу, що почався 1 травня, приблизно 31 000 російських військових могли бути вбиті.
Водночас український каталог загиблих та зниклих безвісти UALosses демонструє, що з початку повномасштабного вторгнення загинуло від 73 000 до 140 000 військовослужбовців Збройних Сил України.
У матеріалі також зазначено, що збільшення кількості втрат серед російських солдатів напряму пов’язане з активними бойовими діями на землі. Супутникові дані показують, що темп просування російських військ зараз є одним із найвищих за останні два роки, хоча й починається з дуже низької бази.
—
Окрім цього, раніше командир другої роти ударних безпілотних авіаційних комплексів Євгеній Ковтун повідомив про активізацію російських сил на Харківському напрямку. За його словами, окупанти систематично вивчають українську оборону на різних ділянках.
Основні меседжі командувача включають:
– Російські війська просуваються по флангах і безпосередньо на лінії зіткнення у місті Вовчанськ.
– Завдання українських підрозділів — зупинити ворога, не дати йому дестабілізувати ситуацію та не допустити просування на контрольованій території.
Аналітики DeepState розповіли про російське просування на Донеччині, зокрема у районі Зеленої Долини. Це просування було поступовим, наслідком постійного тиску та значних втрат противника.
До деталей їх спостережень входять:
– Просування ворога відбувається через поля та позаосередкові насадження, часом долаючи навіть невеликі відстані півдня поспіль.
– Росіяни використовують “плащі-невидимки”, що допомагають маскуватися під час маневрів.
– Активна робота FPV-дронів спрямована на виявлення позицій та пересування українських військ.
– Значна увага приділяється логістиці, що створює складнощі у триманні оборони.
—
Таким чином, представлені дані та спостереження висвітлюють сучасний стан бойових дій та масштаби втрат у війні в Україні, а також стратегічні виклики, з якими стикаються обидві сторони конфлікту.
