Солдати на передовій і військові аналітики гостро критикують безвідповідальність командування Збройних Сил України.
Україна змінює стратегію будівництва інженерно-фортифікаційних споруд у відповідь на зміну тактики російського агресора. Проте головною проблемою залишається організаційний хаос і системна відповідальність тих, хто має контролювати процес оборони, повідомляє видання Politico з посиланням на військових експертів та учасників бойових дій.
Росія вже кілька місяців відмовилася від класичних тактик наступу бронетанковими угрупованнями, перейшовши до тактики проникнення малими піхотними групами за активної підтримки безпілотників. У таких умовах класичні оборонні позиції з опорними пунктами ротного та батальйонного рівнів, які розраховані на 100–500 військовослужбовців, втратили свою актуальність. Крім цього, українським оборонцям бракує достатньої кількості піхоти для утримання таких великих об’єктів оборони.
У зв’язку з тим Україна перейшла до спорудження менших опорних пунктів, які розраховані на 20–50 бійців або навіть на меншу кількість особового складу. Такі фортифікації мають кращу маскування, що унеможливлює їх завчасне знищення російською артилерією або керованими авіаційними бомбами.
Вищі ешелони українського військового командування заявляють, що будівництво укріплень іде успішно, а більша частина запланованих об’єктів вже зведена. Однак експерти та воїни на передовій мають протилежну думку, наголошує Politico.
Роман Погорілий, співзасновник аналітичного центру DeepState, характеризує ситуацію з укріпленнями в Сумській та Харківській областях як повний безлад, підкреслюючи:
– майже ніхто не знає, хто несе відповідальність за окремі ділянки оборони;
– відсутній належний контроль над процесом укріплення позицій;
– будівельні роботи відтягуються до останнього моменту.
Крім того, він різко критикує неорганізований підхід військового керівництва:
– у селі Юнаківка на Сумщині було виявлено численні “зуби дракона”, які просто залишили на місці без подальшого використання;
– у деяких ділянках є траншеї, у той час як в інших — пустка, навіть у лісистій місцевості, де розташування окопів було би життєво необхідним;
– подібна безсистемність призводить до неповноцінного захисту територій, вважає Погорілий.
Тактика російської армії полягає в пошуку проміжків між укріпленими пунктами для просочування малими групами. Ця стратегія добре відома українським військовим. Як зазначає анонімний український боєць:
1. Якщо супротивники бачать, що підрозділ міцно закріпився, вони намагаються атакувати сусідні, слабші позиції.
2. Російські війська ведуть наступ по всій лінії фронту, вишукуючи вразливі ділянки і сконцентровують усі ресурси для їх прориву.
3. У разі виявлення слабких місць, оборона України може руйнуватися, що створює критичні загрози для всієї лінії фронту.
Особливо гостру невдоволеність серед українських солдатів викликає той факт, що командування не скористалося можливістю надійно укріпити прикордонні райони Сумської області, коли Збройні Сили контролювали великі території Курської області. Тоді військові інженери мали змогу спокійно облаштувати лінію оборони поблизу кордону.
Український військовослужбовець Артем Карякін повідомив, що:
– час для підготовки прикордонної території до можливої агресії був;
– проте ця можливість була використана не на повну силу.
За його словами, місцева цивільна адміністрація і військові інженери розпочали копати окопи та встановлювати перші “зуби дракона” лише після відступу ЗСУ з Курщини, що свідчить про запізнілість заходів з укріплення.
### Останні Новини війни в Україні
Як раніше повідомляв УНІАН, російське військове керівництво має намір завершити оточення міста Покровськ найближчими місяцями. Для цього супротивник намагається обійти укріплену лінію оборони ЗСУ із заходу, просуваючись через Дніпропетровську область.
Крім того, представники українських оборонних структур повідомляють, що Сили оборони поступово удосконалюють координацію між різними підрозділами та родами військ — проблемне питання, яке раніше було однією з головних слабких ланок української армії.
### Рекомендовані новини для ознайомлення:
(тут може бути перелік актуальних матеріалів або гіперпосилань на додаткові статті)
