Безліч картонок із гаслами, які містили нецензурні вислови, що домінували на нещодавніх вуличних протестах проти спроби обмеження повноважень НАБУ і САП, стали поштовхом для нового загальнонаціонального обговорення вживання ненормативної лексики у публічному просторі. Думки з цього приводу різняться: одні вважають її абсолютно неприйнятною, інші розглядають як прояв свободи слова та вираження суспільних емоцій, а деякі пояснюють таку тенденцію наслідками війни.
Протягом війни Росії проти України окремі нецензурні фрази набули значного розповсюдження в публічному просторі. Першим українським дипломатом, який публічно вжив матюк, був колишній міністр закордонних справ Андрій Дещиця. Це сталося у 2014 році під час протестів біля посольства РФ, коли він процитував кричалку харківських футбольних ультрас «Путін — х…о». Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну широкого поширення набула фраза «Русскій воєнний корабль, іді на…», яку прикордонник із острова Зміїний вигукнув у відповідь російському крейсеру «Москва» на пропозицію здатися у 2022 році. Цей вислів масово друкували великими літерами на бордах і навіть випускали окремою поштовою маркою.
Ненормативна лексика тепер звучить із вуст політиків як представників влади, так і опозиції. Зокрема, у січні 2025 року президент України Володимир Зеленський, в інтерв’ю американському подкастеру Лексу Фрідману, коментуючи санкції проти президента РФ, звернувся з емоційним висловом: «Це х…ня, вибачте!». Лише за кілька тижнів після цього експрезидент Петро Порошенко, депутат опозиційної фракції «Європейська солідарність», під час суперечки у Верховній Раді з депутатом від «Слуги народу» Богданом Яременком також вдавався до нецензурної лайки. За це регламентний комітет рекомендував відсторонити його від роботи на сесіях парламенту на пів року.
—
### Матюки — наслідок війни?
Під час останніх вуличних протестів, які проходили у відповідь на спроби обмеження повноважень НАБУ і САП, нецензурна лексика стала надзвичайно масовим явищем, особливо серед молоді. Це привернуло увагу митців і науковців, які активно обговорюють проблему вживання нецензурних висловів у публічних акціях і розглядають питання необхідності контролю цього явища.
На плакатах протестувальників, зокрема, зустрічалися такі написи:
– «Якого х…я?»
– «Ви ох…ли?»
– «За..ли»
– «Виросту — дам п..и»
– «Нах…»
– «Б…я»
– Цитата з пісні рок-гурту «Жадан і собаки»: «На х..я мені система, що працює проти мене»
І багато інших.
Коментатори культурного середовища вказують на суспільні причини поширення матюків. Письменниця Оксана Забужко наголошує на прямому зв’язку між війною і появою ненормативної лексики в публічному просторі:
> «Мені теж не до вподоби матюки на плакатах (особливо тупі і несмішні), але це — наслідок війни. По суті, вперше матюк у публічну площину винесли харківські ультрас у 2014 році: це була мова зневаги до ворога, сучасний аналог “листа запорожців турецькому султану”. Після острова Зміїний цей феномен, певною мірою, навіть героїзувався. Поки війна триває, змінити цей стан неможливо. Після її завершення треба буде працювати над очищенням публічної мови».
Схожу позицію ілюструє і видавець, культурний діяч Віталій Капранов:
– Матюки неприємні, особливо коли звучать від школярів або молодих дівчат.
– Влада потенціал вживати нецензурну лексику на публіці є проблемою.
– У періоди обстрілів, масових ляпів і мемів із матюками (наприклад, про «русскій воєнний корабль») це розуміється як одна із складових наслідків війни.
– Подальша задача: після війни так само, як розміновують території від снарядів, розміновувати й свідомість від надмірної нецензурної лексики.
—
### Погляд мовознавців
Мовознавиця, дослідниця лайливої лексики Оксана Гаврилів наголошує, що з початком агресії Росії у 2014 році в українському суспільстві відбулася неформальна легалізація лайки. Вона підкреслює такі факти:
– Українська мова історично не є багатою на матюки; їх проникнення пов’язане з тривалою русифікацією.
– Праслов’янський корінь у лайливих словах все ж є.
– Матюки можна розглядати як «аналог російського імперіалізму», оскільки вони служать маркуванням території, інструментом домінування і контролю, частиною «руського міра».
– Умовно виправданим є вживання матюків у випадках прямого протистояння, наприклад, у кричалках проти Путіна.
Гаврилів також відзначає, що на останніх протестах лайливі слова присутні фрагментарно і таким чином підсилюють інші гасла, але:
> «Надмір пейоративної лексики загрожує знеціненням суті протестів, перетворюючи їх на свого роду карнавал лайливих слів та змагання у лінгвістичній креативності».
Директор Інституту української мови Національної академії наук України Павло Гриценко уточнює:
– Нецензурна (позанормативна) лексика — явище універсальне у всіх мовах і культурах.
– У публічному спілкуванні використання матюків не є виправданим або доцільним, оскільки це підтримує найнижчий рівень мовної комунікації.
– Важливо враховувати контекст: інакше, коли звертаємося до відкритого ворога, або коли спілкуємося зі співгромадянами через плакати.
—
### Поширення матюків серед молоді — соціально-психологічний аспект
Соціальний психолог, доктор психологічних наук, професор і головний науковий співробітник відділу психології мас і спільнот Інституту соціально-політичної психології Національної академії педагогічних наук України Вадим Васютинський пов’язує масове вживання нецензурної лексики серед молоді із загальноєвропейською трендовою тенденцією, яка відображає розширення індивідуальної свободи, зокрема:
– Свобода передбачає, що люди можуть поводитися поза межами традиційних моральних норм, керуючись власними бажаннями, і не зважають на оточення.
– Такий стан є характерним для сучасного етапу розвитку суспільства.
– Молодь традиційно була більш революційною; матюки стали для неї нормою спілкування навіть у присутності дівчат і дітей.
– З позиції старшого покоління це засуджується, адже раніше, навіть у студентські роки, подібна поведінка була неприйнятною.
– З огляду на гендерну рівність, нинішня норма також має свої соціокультурні основи.
– Поступово ненормативна лексика може дедалі більше легалізуватися, поки суспільство повністю не втратить до неї чутливість.
—
### Ілюстрації подій
Протести у Києві, які відбулися 22 липня, яскраво демонструють цю ситуацію. Саморобні плакати протестувальників містять як цензурні, так і нецензурні гасла, що підкреслює широкий спектр емоційного та суспільного контексту цих акцій.
—
Таким чином, проблема використання ненормативної лексики в Україні нині є комплексним явищем, яке пов’язане з історичними, соціальними, політичними та психологічними чинниками, що загострилися в умовах війни та ширшої трансформації суспільства. Водночас експерти наголошують на необхідності врахування контексту вживання таких висловів і перспективі подальшого регулювання публічного мовлення після завершення бойових дій.
