Швидкі весілля вже не асоціюються виключно з Лас-Вегасом: Данія перетворилася на європейський, а водночас і глобальний центр для швидких одружень. Закохані з різних куточків світу все частіше обирають Копенгаген для узаконення своїх стосунків. Легкість процедур у порівнянні з іншими країнами дозволяє столиці данської корони здобути репутацію «Лас-Вегаса Європи».
Аніта Оккелс Бірк Томсен, очільниця департаменту весіль у міській раді Копенгагена, повідомила, що минулого року в місті відбулося близько 8 000 церемоній одруження, із них понад 5 000 — за участю закоханих, які не є резидентами Данії. Вона підкреслює, що це майже удвічі більше, ніж п’ять років тому, і пари приїжджають із найрізноманітніших країн світу.
Чим же зумовлений цей факт?
На відміну від інших європейських держав, Данія не вимагає довідок про народження або підтвердження статусу неодруженості для отримання дозволу на шлюб — його можна провести протягом не більше ніж чотирьох місяців. Агентство сімейного права Данії (Familieretshuset) обробляє заяви за плату у розмірі 2 100 крон (близько 282 євро) і надає свідоцтво про шлюб протягом п’яти робочих днів за умови виконання всіх критеріїв. Для іноземців, які не проживають у країні, достатньо пред’явити паспорт або туристичну візу.
В окремих випадках влада може вимагати довідки про цивільний стан, якщо документи про розлучення не чітко підтверджують остаточність розірвання шлюбу, але загалом процедура дуже швидка і проста порівняно з іншими країнами.
Для порівняння розглянемо Францію — країну пристрасті та романтики, де для укладання шлюбу необхідно:
1. Заповнити «шлюбну справу» та сформувати шлюбний файл згідно з офіційним сайтом Service Public.
2. Надати оригінали та копії документів, таких як посвідчення особи, паспорт або водійські права, а також доказ проживання або реєстрації за адресою, терміном понад один місяць.
3. Для іноземних пар вимагатимуть специфічні документи, наприклад, «свідоцтво про звичаї» й «довідку про неодруженість».
4. У разі розлучення необхідно надати остаточне рішення про розлучення або так звану «сімейну книжку» з відміткою про розлучення.
5. Свідки теж зобов’язані надавати свої особисті дані: дату і місце народження, професію та посвідчення особи.
6. Після повного комплекту документів шлюбна справа подається до муніципалітету обраного місця проведення церемонії, де пара проходить співбесіду з реєстратором.
7. Дата весілля призначається за погодженням з міською владою, однак сам шлюб можна заключити не раніше ніж через десять днів після публікації оголошення про шлюб.
8. Церемонію повинен провести мер чи його заступник.
Попри відому романтичність, у Франції процес організації шлюбу супроводжується значним бюрократичним навантаженням, яке знайоме тим, хто має досвід життя у країні. Не варто забувати і про німецьку систему, де цей аспект може бути ще складнішим.
Повертаючись до Данії, процес оформлення шлюбу тут займає у середньому лише п’ять робочих днів — достатньо, щоб підтвердити документи і забронювати дату церемонії. Одна американка, що проживає в ЄС і готується до невеликої приватної церемонії в Орхусі наступного місяця, розповіла, що заповнення онлайн-форми зайняло всього 20 хвилин, а відповідь отримала протягом чотирьох днів.
Вона додала, що хоч і потрібно підтвердити реальність відносин, щоб уникнути візового шахрайства, сама процедура була дуже простою. Документи про розлучення, наприклад, не потрібно подавати. Також їй повідомили найближчу можливу дату церемонії — в межах двох місяців, що дуже зручно.
Однак не всі місцеві жителі раді значному напливу іноземних пар. Попит на проведення весіль у Копенгагені значно перевищує кількість доступних дат. Мія Нієґард, офіційна особа, відповідальна за культуру і дозвілля в місті, зазначила в інтерв’ю Associated Press, що стрімке збільшення кількості іноземців, які укладають шлюб у столиці, створює труднощі для копенгагенців, які бажають одружитися.
Для зменшення навантаження місцева влада планує впровадити заходи, серед яких:
– приблизно 40% усіх заявок на весільні церемонії в міській раді Копенгагена будуть зарезервовані для мешканців міста починаючи з кінця жовтня;
– після літніх канікул влада розгляне додаткові способи зменшити навантаження на весільні послуги.
Варто зазначити, що, незважаючи на привабливість укладання шлюбу в Данії, особливо для одностатевих пар, оскільки країна є однією з найвідоміших у Європі у сфері прав ЛГБТК+ і першою у світі визнала цивільні союзи для одностатевих пар ще 1989 року, можуть виникнути додаткові формальності або труднощі після повернення на батьківщину.
Право ЄС не зобов’язує держави-члени визнавати шлюби, укладені в інших країнах. Проте, загалом, шлюб, оформлений за місцевими законами іншої держави, визнається дійсним. Для прикладу, у Франції діє принцип lex loci celebrationis (закон місця укладення шлюбу), тобто шлюб визнається, якщо він відповідає вимогам країни, де був укладений.
Отже, процедура одруження у Данії стала вигідною альтернативою для багатьох пар через значно менші бюрократичні перешкоди і швидкість оформлення, хоча кожна країна має свої особливості і вимоги до визнання такого шлюбу.