Сполучені Штати прискорюють реалізацію проєкту з будівництва ядерного реактора на Місяці у відповідь на зростаючу активність Китаю та Росії в космосі. За повідомленнями американських ЗМІ минулого тижня, Шон Даффі, в.о. адміністратора NASA та міністр транспорту США, заявив, що країна може завершити цей проєкт вже до 2030 року. При цьому потужність реактора значно перевищить початкові очікування: якщо раніше передбачалося, що ядерний реактор матиме близько 40 кіловат, нині планується потужність у 100 кВт.
Значний приріст енергетичних можливостей спрямований на забезпечення стабільного живлення майбутніх місячних баз. Об’єкт буде зведений у межах міжнародної програми Artemis, головування в якій здійснює NASA. Мета цієї ініціативи — відправка людей на Місяць і підготовка до наступних експедицій на Марс.
Окрім самого ядерного реактора, надзвичайно важливим буде створення повної допоміжної інфраструктури, що включатиме:
– мережі передачі електроенергії,
– системи накопичення енергії.
Прискорення цього проєкту знаменує початок нової епохи глобальної конкуренції поза межами Землі.
### Чи реально вкластися у термін до 2030 року?
Експерти оцінюють поставлену дату як амбітну, але технічно здійсненну. Наразі NASA та Міністерство енергетики США працюють над створенням системи ядерної поверхневої енергетики, що здатна забезпечити щонайменше 40 кВт потужності. За словами NASA, цього достатньо для живлення приблизно 30 домогосподарств протягом 10 років.
Ядерні реактори мають працювати з високою надійністю в екстремальних умовах:
– значні коливання температур від денної спеки до нічних морозів до -200 °C,
– відсутність атмосфери,
– обмежені можливості охолодження.
Отже, реактори повинні бути герметичними, безпечними та здатними ефективно відводити тепло в умовах низького тиску й гравітації.
Крім того, ризик нещасних випадків під час запуску ракет залишається актуальним. Тому реактор планується відправляти в «неактивному» стані, щоб мінімізувати небезпеку забруднення в разі аварії.
### Конкуренція за панування на Місяці
Відповідно до Договору про космос 1967 року, жодна країна не має права претендувати на територію Місяця. Проте з технічних причин охоронні зони навколо ядерного реактора потенційно можуть блокувати іншим країнам доступ до стратегічно важливих ділянок.
Як зауважив Головний адміністратор NASA Шон Даффі:
> «Перша країна, яка встановить реактор на Місяці, може оголосити зону недоторканності, що суттєво ускладнить подальше встановлення американської присутності в межах програми Artemis, якщо вона не буде там першою.»
Китай уже тестує місячний посадковий апарат Lanyue, який, за прогнозами, зможе доставляти людей на Місяць до 2030 року. Працюючи разом із Росією, Китай має намір створити Міжнародну місячну дослідницьку станцію до 2035 року, ймовірно, з власним ядерним реактором на поверхні супутника.
### Технологічне партнерство з Європою
Діяльність європейських країн у сфері місячних досліджень не обмежується підтримкою програми Artemis. Вони реалізують власні амбітні проєкти, які не лише надихають американські ініціативи, але й часто інтегруються в них.
Серед таких проєктів – італійська ініціатива SELENE (Lunar Energy Systems with Nuclear Energy), що передбачає створення «енергетичного хабу на Місяці» — стабільного джерела енергії на основі невеликих ядерних реакторів, розташованих на поверхні.
Італійське космічне агентство (ASI) також співпрацює з NASA над розробкою модуля, який міг би слугувати притулком для астронавтів на Місяці.
Європейське космічне агентство (ESA) реалізує програму Moonlight, мета якої — створення констеляції з п’яти супутників на орбіті Місяця: чотири — для навігації та один — для комунікації. Ініціатива підтримується Італією та Великою Британією й розрахована на забезпечення більш ніж 400 місячних місій протягом наступних 20 років.
Іспанська технологічна компанія GMV розробила систему LUPIN, яка забезпечує точне навігаційне супроводження на Місяці, використовуючи сигнали супутників, аналогічно GPS, але адаптовану до місячних умов. Випробування проходили на острові Фуертевентура біля узбережжя Північної Африки, ландшафт якого дуже нагадує місячну поверхню.
Компанія Airbus співпрацює з ESA над створенням транспортного засобу для доставки вантажів до Міжнародної космічної станції.
Паралельно вчені працюють над проєктом EL3 (European Large Logistic Lander) — модульного посадкового апарата для транспортування вантажів і зразків на місячну поверхню з метою підтримки автономних європейських досліджень.
У Кельні на стадії будівництва перебуває центр LUNA — спільна ініціатива ESA та Німецького аерокосмічного центру. Це 700-метровий комплекс з імітацією місячної поверхні, де розміщений шар каменю та спеціальні освітлювальні системи, що відтворюють цикл дня і ночі.
Цей центр використовується для тренувань астронавтів, тестування робототехніки, відпрацювання взаємодії людина-машина, енергетичних систем та моделювання поверхневих операцій.
### Повернення на Місяць
Космічна гонка вступає в нову фазу, де ключову роль відіграє енергетична незалежність поза межами Землі. Місячний ядерний реактор перетворюється не лише на інженерний проєкт, а й на інструмент стратегічної конкуренції, що визначає технологічну і політичну перевагу.
До 2030 року очікується не лише повернення людей на Місяць, а й становлення перших постійних енергетичних об’єктів, які стануть фундаментом для тривалої присутності людини в космосі.
Водночас виникають питання, пов’язані з правом, безпекою і міжнародним співробітництвом. Хоча Договір про космос забороняє «присвоєння» цього природного супутника Землі, практика створення охоронних зон може сформувати нову форму космічної геополітики.
Європа, маючи широкий спектр проєктів, може стати не лише партнером, а й самостійним гравцем у цьому процесі, поєднуючи технологічні інновації з активною участю у формуванні стандартів місячних досліджень.
Якщо ці плани будуть реалізовані, майбутній вигляд Місяця більше нагадуватиме індустріальний технологічний парк, а не спокійний, недоторканий космічний простір. Це початок епохи, коли питання стоїть не у тому, чи будуть створені бази на Місяці, а за якими правилами і хто їх встановить.