Я бачу, як Кремль знову шукає новий об’єкт для своїх маніпуляцій. Після того, як ядерні погрози США виявилися безсилими, Москва вирішила переключити увагу на більш зручну мішень. І такою країною стала Фінляндія. Чому саме вона? Бо не має ядерної зброї, зате є членом НАТО й має непросту історію стосунків із Росією.
Іграшковий Медведєв, маніпуляції Кремля
Знову на сцену вивели Медведєва. Його завдання просте — наговорити максимально гучних дурниць, щоб у когось десь здригнулося серце. Це вже навіть не політика, а такий собі театр одного актора. Росія використовує його як картинку для залякування.
Я дивлюся на його висловлювання й ловлю себе на думці: вони звучать так абсурдно, що більше схожі на сценарій дешевого серіалу. «Ядерні удари», «кінець світу», «розплата Заходу» — це все слова, які потрібні лише для внутрішньої аудиторії. Кремль показує свій «гнів» і сподівається, що хоч хтось повірить у цей спектакль.
Але насправді Медведєв виглядає як іграшковий солдатик, якого ставлять у потрібний момент на дошку й змушують відпрацьовувати чергову роль. Йому навіть не треба бути переконливим — головне, щоб створити галас, який підхоплять російські медіа.
Іноді здається, що Кремль тримає його в резерві: коли треба підкрутити градус страху — запускають Медведєва. Коли ж треба зробити вигляд, що «ми адекватні», його знову прибирають з ефіру. Це типова маніпуляція: зіграти на емоціях, але не брати на себе відповідальність.
Від ядерних загроз — до Фінляндії
Коли спроба тиску на США провалилася, стало очевидно: потрібна нова «страшилка». І вибір упав на Фінляндію. Вона і ближче, і слабша у військовому плані, а ще — має символічне значення через спогади про радянсько-фінську війну. Кремль із задоволенням піднімає старі міфи, щоб створити відчуття незавершених справ.
Чому Кремль обрав Фінляндію
Фінляндія стала зручною мішенню з кількох причин. По-перше, відсутність ядерного потенціалу робить її «безпечним» об’єктом для атак у риториці Кремля. По-друге, вступ до НАТО роздратував Москву, і тепер це використовується для формування образу «загрози з півночі». По-третє, у Кремлі впевнені, що населення країни легко піддати тиску через інформаційні вкиди.
Російські наративи – повна плутанина
Риторика Москви виглядає як хаотичний коктейль: винна Фінляндія, винен Захід, винні всі, окрім самої Росії. У цих суперечливих меседжах головна мета — посіяти сумнів. Хаос у головах людей — ідеальне поле для подальших маніпуляцій.
Безпека заради показу, відключення GPS і не тільки
До інформаційних атак Кремль додає ще й провокації. Перебої в роботі GPS, проблеми з морськими маршрутами, історії про нібито загрозу з боку НАТО — усе це подається як доказ «небезпечної поведінки» Заходу. Насправді ж це чергова спроба зіграти на нервах і підірвати довіру до власної безпеки.
Уся ця історія лише підтверджує: Кремль обрав Фінляндію новою ціллю, бо з США жартувати не наважився. Вибір очевидний — слабша сторона, яку легше атакувати інформаційно. Це не про силу, а про бажання зберегти імідж агресора, який завжди має «останнє слово».
