Ніч з 27 на 28 серпня виявилася однією з найтрагічніших для столиці України від початку масштабного вторгнення. Кількість загиблих зросла до 23 осіб, серед яких четверо дітей, наймолодшій із яких лише два роки. Водночас, кількість жертв може збільшитися, адже рятувальники продовжують пошукові роботи і не виключають, що під уламками будівель ще залишаються люди.
Місто поступово оговтується після потужного удару, але масштаб руйнувань залишає глибокі шрами і викликає серйозне занепокоєння як серед українського населення, так і міжнародного співтовариства.
### Дарницький район у центрі трагедії
Найгірша ситуація склалася навколо п’ятиповерхового житлового будинку у Дарницькому районі, який було зруйновано внаслідок обстрілу. Там вже знайдено 22 тіла загиблих, ще одна смерть зафіксована в іншому районі Києва.
За інформацією Державної служби з надзвичайних ситуацій, під завалами ще можуть перебувати до десяти осіб. За словами речниці служби Світлани Водолаги, сім мешканців зруйнованої будівлі досі залишаються без зв’язку.
На місці катастрофи рятувальники працюють безперервно, розбираючи уламки і намагаючись врятувати тих, хто міг вижити. Постраждалі люди шукають допомоги та підтримки просто неба, де облаштовані тимчасові пункти допомоги.
### Масштаби руйнувань — понад 225 пошкоджених будинків та 5400 вибитих вікон
За даними Київської міської військової адміністрації, результатом ракетної атаки стало пошкодження понад 225 житлових будинків, а також численних нежитлових об’єктів, включаючи гаражі, двори і громадські будівлі у всіх районах столиці. Загалом по місту вибито понад 5400 вікон, при цьому найбільше — близько 4000 — у Голосіївському районі.
Протягом минулого дня в Києві працювали майже 800 рятувальників із 162 одиницями техніки. Хоча більшість аварійно-рятувальних робіт вже завершено, в деяких локаціях операції тривають.
Для допомоги постраждалим у Дарницькому, Голосіївському, Дніпровському, Деснянському та Солом’янському районах столиці розгорнуто штаби підтримки.
До вечора 28 серпня було подано 548 заяв на отримання допомоги в сумі 10 тисяч гривень, а також 13 заяв на отримання одноразової компенсації в 40 тисяч гривень та щомісячної підтримки у розмірі 20 тисяч гривень через непридатність житла.
На сьогодні очевидною потребою у переселенні забезпечені 23 родини, для яких уже пропонуються варіанти нового житла.
### «Прагнення до миру» по-російськи
Атака, яка поєднувала застосування ракетної техніки, дронів та крилатих ракет, включно з комплексами «Кинджалів», завдала шкоди не лише житловим будинкам, а також інфраструктурним об’єктам:
– банківським установам;
– поштовим станціям;
– редакціям ЗМІ;
– закладам громадського харчування;
– торговельним центрам;
– залізничним об’єктам та дорогам.
Голова Київської військової адміністрації Тимур Ткаченко наголосив, що удари по цивільних об’єктах, зокрема житловим будинкам, освітнім закладам, лікарням і дипломатичним представництвам, є прямим свідченням справжнього «прагнення до миру» з боку Росії — у вигляді знищення мирного населення та критичної інфраструктури.
Серед ушкоджених медичних установ — лікарня «Феофанія» та обласна лікарня у Подільському районі.
### Як Європейський Союз може відреагувати на дії Росії
Обстріли торкнулися й дипломатичних установ: у центрі Києва були пошкоджені будівлі представництва Європейського Союзу та British Council.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга підкреслив, що такі атаки є порушенням Віденської конвенції.
У Брюсселі вже відреагували на інцидент: російського посла було викликано для пояснень, а сам напад засуджено.
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер звинуватив президента Росії Володимира Путіна у «підриві надій на мир». Голова європейської дипломатії Кая Каллас охарактеризувала дії Росії як «свідоме загострення» і цинічне ігнорування мирних ініціатив.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Кремль обрав «ракету замість переговорів» і закликав до посилення санкцій щодо Росії.
Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн наголосила, що удари по житловим будинкам, лікарням і дипломатичним об’єктам є страшним нагадуванням про те, що Росія не зупиниться ні перед чим у своїх спробах тероризувати Україну.
Фон дер Ляєн анонсувала 19-й пакет санкцій проти Росії і оголосила про план відвідати сім країн Євросоюзу, що межують із Росією та Білоруссю: Латвію, Фінляндію, Естонію, Польщу, Болгарію, Литву та Румунію.
За інформацією ЗМІ, нові санкції можуть торкнутися таких напрямків:
1. Борьба з «тіньовим флотом» російських танкерів;
2. Обмеження імпорту товарів з Російської Федерації;
3. Санкції проти компаній у Китаї та Індії, що сприяють обходу існуючих обмежень.
Також Копенгаген разом із низкою інших столиць виступають за активацію інструменту ЄС із протидії обходу санкцій, який дозволить блокувати експорт важливих товарів до третіх країн.
Окремо ведуться дискусії щодо заморожених активів російського центробанку на суму близько 300 млрд євро. Президентка Єврокомісії закликала до їх вилучення для спрямування на підтримку України.
Однак Франція, Німеччина та Бельгія висловлюють занепокоєння, що пряме вилучення таких коштів може підірвати довіру до євро як резервної валюти.
Європейський міністр санкцій Девід О’Салліван підкреслив важливість не лише створення нових правил, але й ефективного застосування вже наявних.
За словами дипломатів, нові ракетні удари Росії по цивільній інфраструктурі можуть стати каталізатором для ухвалення більш жорстких та рішучих заходів найближчим часом.
### «Трамп невдоволений, але не здивований»
У відповідь на російську ракетну атаку на Київ прессекретарка Білого дому Керолайн Левітт повідомила, що Дональд Трамп «не був задоволений» останніми новинами з України, але й не здивувався.
Вона зазначила, що йдеться про конфлікт двох країн, які перебувають у стані війни тривалий час. Росія завдала цього удару по Києву, у той час як Україна недавно нанесла відповідні удари по російських нафтопереробних заводах, в результаті чого було знищено близько 20% їхніх потужностей.
Повторюючи попередні заяви колишнього президента США, прессекретарка підкреслила, що Трамп прагне завершення війни, проте для цього «лідери обох країн повинні мати таке ж бажання».
