Ізраїль зробив кілька «помітних позитивних» кроків для покращення гуманітарної ситуації в Газі, зокрема відновив постачання пального, однак гуманітарна криза залишається «дуже серйозною», а масштаби руйнувань — «безпрецедентними». Про це йдеться у конфіденційному звіті, який побачили журналісти Euronews, а також який розповсюджується Службою зовнішніх дій ЄС серед країн-членів.
Звіт є регулярним оновленням, представленим дипломатам Євросоюзу у середу, щодо заходів, які Ізраїль уже здійснив для виконання угоди, менш як місяць тому досягнутої з блоком, з метою покращення доступу гуманітарної допомоги до Гази.
На момент оголошення угоди ЄС заявив про погодження низки «значущих кроків», які включали:
1. Значне збільшення кількості вантажівок, що щоденно доставляють продукти харчування.
2. Відкриття декількох додаткових прикордонних пунктів перетину.
3. Відновлення роботи пекарень та громадських кухонь.
4. Забезпечення захисту працівників гуманітарних організацій.
Цей результат став можливим завдяки зусиллям головної дипломатки ЄС Кайї Каллас та спеціального посланця блоку на Близькому Сході Крістофа Біґо, які активно вели переговори з Ізраїлем щодо розв’язання гуманітарної кризи в Газі.
Водночас документ чітко вказує, що ЄС спостерігає обмежену реалізацію більшості узгоджених заходів.
Звіт зазначає: «Значні перешкоди продовжують підривати гуманітарні операції та доставку допомоги в Газу», наводячи такі проблеми:
– мародерство та жертви серед населення на пунктах розподілу гуманітарної допомоги;
– авіаудари, які досі впливають на об’єкти ООН та неурядових організацій;
– цілеспрямоване насильство проти персоналу;
– недавні ініціативи Ізраїлю щодо скорочення строків переакредитації міжнародних НУО до семи днів.
За даними звіту, 30-31 липня загалом загинуло 105 палестинців, поранення отримали щонайменше 680 осіб у районах Зікім, Мораг, а також середній частині Гази.
До позитивних кроків віднесено:
– відновлення постачання пального;
– відкриття єгипетських та йорданських маршрутів;
– запуск контрольного пункту Зікім на півночі;
– ремонт важливих інфраструктурних об’єктів;
– збільшення кількості вантажівок, що щоденно прибувають до Гази.
За інформацією, кількість пального, яке наразі надходить, становить близько 125 000 літрів на добу, що забезпечує критично важливі рятувальні операції, але недостатньо для повного функціонування усіх гуманітарних програм. Перед липнем паливо не постачалося понад три місяці.
На початку цього тижня ізраїльський оборонний орган, відповідальний за координацію допомоги в Газі, COGAT, оголосив про «поступове та контрольоване поновлення ввезення товарів через приватний сектор» у цьому регіоні.
Проте це відбувається на фоні глобальної критики із боку міжнародної спільноти щодо Ізраїлю за нібито «дозвіл на голод» у блокованій смузі, у той час як переговори між Хамасом та Ізраїлем перебувають у глухому куті. Європейський Союз також має складнощі з формуванням чіткої реакції на сучасну гуманітарну ситуацію в Газі.
Серед країн ЄС, Німеччина та Італія проявляють стриманість щодо запровадження санкцій проти Ізраїлю, включно з призупиненням Угоди про асоціацію між ЄС та Ізраїлем або ж частковим припиненням фінансування Ізраїлю програмою Horizon Europe.
Крім того, у разі підтвердження на засіданні кабінету безпеки Ізраїлем, очолюваним прем’єр-міністром Беньяміном Нетаньягу, планів щодо повного контролю над сектором Газа, раніше проведена угода між ЄС та Ізраїлем може втратити актуальність.
У середу виконавча віцепрезидентка Європейської комісії Тереза Рібера звернулася до країн, які голосували проти санкцій проти Ізраїлю, із проханням у майбутніх голосуваннях, зокрема щодо програми Horizon або припинення угоди про асоціацію, застосовувати «конструктивне утримання».
Прес-секретар Рібери в розмові з Euronews зазначив: «Ситуація з голодом у Газі викликає глибоку стурбованість, і, на нашу думку, настав час подолати нинішній застій».
Він додав: «Замість того, щоб зосереджуватися на інституціональних слабкостях… Чи можемо ми знайти спільну мову? Чи можливо застосувати певну форму ‘конструктивного утримання’?»
