За інформацією inkorr.com, затори в Києві стали не менш впізнаваним символом столиці, ніж каштани на Хрещатику. Незважаючи на постійні ремонти дорожнього покриття, зведення нових транспортних розв’язок та встановлення камер контролю руху, щоденна проблема з заторами залишається актуальною. Архітекторка та урбаністка Олександра Нарижна наголошує, що коріння цієї проблеми криється не лише у стані доріг, а й у поведінкових звичках водіїв і системних рішеннях, які стосуються міської інфраструктури.
### Основна причина заторів у Києві
За словами Нарижної, Київ увійшов до тридцятки найзавантаженіших міст світу, за статистикою компанії TomTom. Головним чинником заторів є надмірна залежність населення від приватного автотранспорту. Кияни часто обирають автомобіль навіть для коротких поїздок, оскільки громадський транспорт нерідко є незручним, малопрогнозованим і складним для пересадок.
### Додаткові фактори, які ускладнюють транспортну ситуацію
Ситуацію в столиці ускладнюють наступні обставини:
– Зростання кількості особистих транспортних засобів при незмінній пропускній спроможності доріг.
– Недостатня кількість паркувальних місць, що змушує водіїв довго шукати легальні стоянки.
– Значний додатковий трафік, спричинений кур’єрами, вантажівками і будівельною технікою.
– Застарілі регуляції світлофорів і недостатній розвиток пішохідної та велоінфраструктури.
### Можливі шляхи розв’язання проблеми дорожніх заторів
Збільшення кількості смуг руху, на думку експертки, не є дієвим виходом із ситуації — нові доріжки швидко заповнюються, що створює ефект «індукованого попиту». Вирішення проблеми лежить у системному підході, який передбачає:
1. Розбудову високоякісного та надійного громадського транспорту.
2. Запровадження прозорої тарифної політики.
3. Реформу системи паркування з чітким регулюванням.
4. Обмеження вантажного транспорту в години пік.
Світовий досвід демонструє ефективність подібних заходів. Так, у Лондоні після введення плати за в’їзд у центр міста трафік знизився на 15–20%. У Парижі та Відні підвищення вартості паркування стимулювало містян переходити на метро та велосипеди.
За словами Нарижної, Київ уже має деякі необхідні інструменти, зокрема електронний квиток і три зони платного паркування. Вдосконалення цих механізмів може призвести до зменшення заторів на 10–15% протягом найближчих 2–3 років.
> «Йдеться не тільки про обмеження, а й про комфорт — швидкісний транспорт, зручні пересадки, зрозумілі тарифи. Поки добратися до роботи без авто залишається справжнім квестом, ситуація залишатиметься складною», — підсумувала урбаністка.
Важливим аспектом залишається ефективна комунікація з мешканцями міста щодо реформ й інфраструктурних змін. Оперативне і зрозуміле інформування киян про нововведення та їхні переваги сприятиме кращій адаптації та прийняттю нових транспортних рішень. Крім того, необхідно розвивати інфраструктуру, яка підтримує громадський транспорт та альтернативні способи пересування, такі як велосипедний рух і пішохідні зони. Такий комплексний підхід допоможе столиці знайти дієві методи покращення транспортної ситуації і зменшення заторів.
